IN MEMORIAM: В Ізраїлі помер дисидент Едуард Кузнєцов

В Ізраїлі на 86-му році життя помер радянський дисидент та письменник Едуард Кузнєцов.

Про це пише Радіо Свобода.

Едуард Кузнєцов народився 1939 року в Москві, навчався на філософському факультеті МДУ. Був активістом самвидаву, за що у 1961 році його заарештували та засудили до семи років позбавлення волі.

Відбувши свій термін, Кузнєцов намагався переїхати до Ізраїлю разом із дружиною Сільвою Залмансон, але радянська влада відмовляла йому у дозволі на виїзд. Кузнєцов і Залмансон приєдналися до групи, яка вирішила захопити та викрасти пасажирський літак в Ізраїль. 15 червня 1970 року учасників "ленінградської літакової справи" було заарештовано. 

Кузнєцова засудили до найвищої міри покарання – смертної кари, проте через міжнародний резонанс змінили вирок на 15 років в'язниці. У 1979 році СРСР обміняв Кузнєцова та ще чотирьох дисидентів на заарештованих ФБР радянських шпигунів у США.

В ув'язненні Кузнєцов активно виступав за права політв'язнів. Після звільнення переїхав до Ізраїлю. У 1983-1900 роках був редактором Радіо Свобода. 1991 року він очолив ізраїльську газету "Время", пізніше заснував газету "Вести". 1999-го організував агентство "МІГ-ньюс", а 2003-го став головним редактором літературно-мистецького альманаху "Нота Бене". Російською мовою опубліковано його щоденники, дві книги мемуарів – "Мордовський марафон" та "Російський роман".

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.