IN MEMORIAM: В Ізраїлі помер дисидент Едуард Кузнєцов

В Ізраїлі на 86-му році життя помер радянський дисидент та письменник Едуард Кузнєцов.

Про це пише Радіо Свобода.

Едуард Кузнєцов народився 1939 року в Москві, навчався на філософському факультеті МДУ. Був активістом самвидаву, за що у 1961 році його заарештували та засудили до семи років позбавлення волі.

Відбувши свій термін, Кузнєцов намагався переїхати до Ізраїлю разом із дружиною Сільвою Залмансон, але радянська влада відмовляла йому у дозволі на виїзд. Кузнєцов і Залмансон приєдналися до групи, яка вирішила захопити та викрасти пасажирський літак в Ізраїль. 15 червня 1970 року учасників "ленінградської літакової справи" було заарештовано. 

Кузнєцова засудили до найвищої міри покарання – смертної кари, проте через міжнародний резонанс змінили вирок на 15 років в'язниці. У 1979 році СРСР обміняв Кузнєцова та ще чотирьох дисидентів на заарештованих ФБР радянських шпигунів у США.

В ув'язненні Кузнєцов активно виступав за права політв'язнів. Після звільнення переїхав до Ізраїлю. У 1983-1900 роках був редактором Радіо Свобода. 1991 року він очолив ізраїльську газету "Время", пізніше заснував газету "Вести". 1999-го організував агентство "МІГ-ньюс", а 2003-го став головним редактором літературно-мистецького альманаху "Нота Бене". Російською мовою опубліковано його щоденники, дві книги мемуарів – "Мордовський марафон" та "Російський роман".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.