У Львові захоронять останки політв’язня Данила Шумука

27 грудня на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові відбудеться перепоховання Данила Шумука. 28 грудня 2024 року Данилові Шумуку виповнилося б 110 років.

Про це повідомили в Львівській міській раді.

До Львівської міської ради звернулася онука політичного в'язня Ніна Калач з проханням перенести прах її діда до місця вічного спочинку його побратимів з УПА та дисидентського руху. 

"Львів дбає про те, щоб гідно вшанувати та зберегти пам'ять про усіх, хто впродовж різних часів боровся за незалежність України. Для нас є великою честю перепоховати прах Данила Шумука поряд із його побратимами і посестрами. Це людина, яка провела за ґратами понад 40 років життя за свою життєву позицію. Шануючи його подвиг, ми скріплюємо власну ідентичність та силу духу", — наголошує міський голова Львова Андрій Садовий.

Перенесення праху вдалося реалізувати завдяки військовослужбовцям 13-ї бригади НГУ "Хартія", для якої важливим елементом мотивованості та навченості бійців є ідейна підготовка, знання історії та повага до славних попередників, які вели війни за свободу у ХХ столітті.

"У "Хартії" ми усвідомлюємо цінність пам'яті про тих, хто боровся за незалежність України. Ми розуміємо, чому росія плюндрує та знищує місця пам'яті. Ми прагнемо, щоб українські місця пам'яті - це важливий елемент нашої культури і нашої опірності ворогу. Збереження пам'яті про тих, хто боровся за Україну, робить нас сильнішими. Пам'ять захищає", — каже сержант 13-ї бригади "Хартія" НГУ Вахтанг Кіпіані.

Допомогу нацгвардійцям у перепохованні Данила Шумука надали співробітники СБУ.

Прах борця за свободу спочиватиме поруч із його побратимами та посестрами на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.

Порядок похорону 27 грудня 

14:00 – Чин Похорону у Гарнізонному храмі святих апп. Петра і Павла (вул. Театральна,11);

15:00 – Чин перепоховання на Личаківському цвинтарі;

17:30 – Лекція на тему: "Данило Шумук – в'язень трьох окупаційних режимів". Лектори: сержанти 13-ї бригади НГУ "Хартія" Вахтанг Кіпіані та Володимир Бірчак (Львівська міська рада, пл. Ринок, 1).

Данило Шумук (1914–2004) – громадський діяч, в'язень польських тюрем, нацистських і радянських таборів, дисидент та учасник руху опору. Член Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод.

З березня 1943 до грудня 1944 перебував в УПА, був політвиховником. У квітні 1945 року за участь в УПА був засуджений до смертної кари, через півтора місяці заміненої 20-річним ув'язненням. 

Учасник Норильського повстання. Автор спогадів, виданих у Канаді та Україні. Провів за ґратами понад 40 років життя.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.