IN MEMORIAM: Помер політв’язень сталінських концтаборів Іван Мігус

На 92 році життя помер художник і письменник, двічі ув’язнений радянським режимом з політичних мотивів Іван Мігус.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Іван Мігус – художник і письменник, член Львівського регіонального суспільно-культурного товариства "Надсяння", політичний в'язень сталінських концтаборів.

Народився 17 червня 1933 року у селі Ульгівок Люблінського воєводства (Польща) в українській родині. У 1946 році пан Іван із сім'єю був примусово переселений в УРСР за програмою "обміну населенням".

Значна частина розповіді про життя пана Івана зосереджена на роках його ув'язнення у виправно-трудових таборах Мордовії та Уралу (1949 – 1955 роки). У 1959 році пан Іван був засуджений вдруге на 13 років за допомогу в діяльності шістдесятників.

У 2016 році Мігус Іван Кирилович отримав подяку від міста як член Львівського обласного товариства політичних в'язнів і репресованих. Мав двох доньок та сина.

Поховають Івана Мігуса на Личаківському кладовищі.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.