До парламенту внесли законопроєкт про перейменування судів в Україні

У Верховній Раді зареєстровали законопроєкт про перейменування 103 місцевих загальних судів.

Про це написав на своїй сторнці у Фейсбук народний депутат України Роман Лозинський.

"Це рішення не просто назріло, — воно перезріло. В Україні, яка обороняється від країни-терориста, досі правосуддя від імені України здійснюють Ленінські, Кіровські та Комінтернівські суди. Ми маємо відправити на смітник історії імена і символи тих режимів, які знищували й поневолювали українців. Маємо оперативно ухвалити цей законопроєкт, щоб у українських судів були притомні назви", - повідомив Роман Лозинский.

Ініціатором законопроєкту виступив голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов.

""Московські", "ленінські" та "комсомольські" суди залишаться в минулому. У Харкові, Херсоні, Кривому Розі, Запоріжжі та інших містах України, що героїчно протистоять ворожим атакам, ми назавжди закриваємо сторінку, де "московські" символи були частиною нашого життя та правосуддя", - зауважив Денис Маслов.

Перейменувати пропонується суди Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, а також АРК Крим та м. Севастополь. Загалом – 103 місцеві загальні суди.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.