До парламенту внесли законопроєкт про перейменування судів в Україні

У Верховній Раді зареєстровали законопроєкт про перейменування 103 місцевих загальних судів.

Про це написав на своїй сторнці у Фейсбук народний депутат України Роман Лозинський.

"Це рішення не просто назріло, — воно перезріло. В Україні, яка обороняється від країни-терориста, досі правосуддя від імені України здійснюють Ленінські, Кіровські та Комінтернівські суди. Ми маємо відправити на смітник історії імена і символи тих режимів, які знищували й поневолювали українців. Маємо оперативно ухвалити цей законопроєкт, щоб у українських судів були притомні назви", - повідомив Роман Лозинский.

Ініціатором законопроєкту виступив голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов.

""Московські", "ленінські" та "комсомольські" суди залишаться в минулому. У Харкові, Херсоні, Кривому Розі, Запоріжжі та інших містах України, що героїчно протистоять ворожим атакам, ми назавжди закриваємо сторінку, де "московські" символи були частиною нашого життя та правосуддя", - зауважив Денис Маслов.

Перейменувати пропонується суди Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, а також АРК Крим та м. Севастополь. Загалом – 103 місцеві загальні суди.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.