У Києві з'явилася вулиця на честь засновника "Поліської Січі" Тараса Бульби-Боровця

У Києві перейменували ще 12 вулиць, скверів і парків.

Такі рішення прийняли на пленарному засіданні Київради.

"Столиця має залишитися простором нашої історії та культури, без згадки про радянські та імперські наративи. Натомість міські об'єкти отримують назви на честь видатних діячів України та захисників, які боролися за нашу незалежність", — зазначив заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.

Відтак, вулиці й сквери Києва отримали такі нові назви:

Солом'янський район:

вулиця Пржевальського — вулиця Андрія Норова;

скверу в межах вулиць Солом'янської, Григорія Кочура та Андрія Головка присвоєно ім'я Андрія Жованика.

Шевченківський район:

вулиця Лермонтовська – вулиця Володимира Турця.

Деснянський район:

вулиця Ушицька – вулиця Дмитра Захарчука;

вулиця Електротехнічна – вулиця Героїв Енергетиків;

вулиця Пушкіна – вулиця Соні Делоне.

Дарницький район:

вулиця Крилова – вулиця Наталії Кобринської;

парк "Таращанець" — парк "Кримський".

Подільський район:

скверу на вулиці Мостицькій присвоєно ім'я Сергія Васильчука.

Святошинський район:

вулиця Мельниченка – вулиця Тараса Бульби-Боровця;

вулиця Олександра Блока – вулиця Майка Йогансена.

Голосіївський район:

провулку, що пролягає між вулицею Васильківською та вулицею Юлії Здановської присвоєно ім'я Любомира Бордуна.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.