У Києві з'явилася вулиця на честь засновника "Поліської Січі" Тараса Бульби-Боровця

У Києві перейменували ще 12 вулиць, скверів і парків.

Такі рішення прийняли на пленарному засіданні Київради.

"Столиця має залишитися простором нашої історії та культури, без згадки про радянські та імперські наративи. Натомість міські об'єкти отримують назви на честь видатних діячів України та захисників, які боролися за нашу незалежність", — зазначив заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.

Відтак, вулиці й сквери Києва отримали такі нові назви:

Солом'янський район:

вулиця Пржевальського — вулиця Андрія Норова;

скверу в межах вулиць Солом'янської, Григорія Кочура та Андрія Головка присвоєно ім'я Андрія Жованика.

Шевченківський район:

вулиця Лермонтовська – вулиця Володимира Турця.

Деснянський район:

вулиця Ушицька – вулиця Дмитра Захарчука;

вулиця Електротехнічна – вулиця Героїв Енергетиків;

вулиця Пушкіна – вулиця Соні Делоне.

Дарницький район:

вулиця Крилова – вулиця Наталії Кобринської;

парк "Таращанець" — парк "Кримський".

Подільський район:

скверу на вулиці Мостицькій присвоєно ім'я Сергія Васильчука.

Святошинський район:

вулиця Мельниченка – вулиця Тараса Бульби-Боровця;

вулиця Олександра Блока – вулиця Майка Йогансена.

Голосіївський район:

провулку, що пролягає між вулицею Васильківською та вулицею Юлії Здановської присвоєно ім'я Любомира Бордуна.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.