Верховний Суд скасував перейменування села на Одещині

1 жовтня 2024 року Верховний суд визнав рішення Болградської міської ради про перейменування села Виноградівка на Курчу незаконним.

Про це пише Район.Болград.

У лютому 2023 року село Виноградівка Болградського району було перейменовано на Курчу рішенням сесії Болградської міської ради. Це рішення викликало суперечки серед місцевих мешканців. 

Частина жителів підтримувала повернення історичної назви, яку населений пункт носив до 1944 року, але значна частина населення виступила проти змін, вважаючи, що село має залишити назву Виноградівка.

Мешканці, незгодні з перейменуванням, подали позов до суду, стверджуючи, що їхня думка була проігнорована, а процедура громадського обговорення проведена з порушеннями. Попри низку судових відмов, справа дійшла до касаційної адміністративної палати Верховного суду України.

1 жовтня 2024 року Верховний суд визнав рішення Болградської міської ради про перейменування незаконним. Судді дійшли висновку, що назва Виноградівка не пов'язана з комуністичним або нацистським режимами, а тому не підпадає під дію закону "Про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізації топонімії". Крім того, опитування жителів щодо перейменування було проведено з порушеннями.

Таким чином, село Виноградівка зберігає свою назву, а рішення про перейменування на Курчу було скасоване.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.