Верховний Суд скасував перейменування села на Одещині

1 жовтня 2024 року Верховний суд визнав рішення Болградської міської ради про перейменування села Виноградівка на Курчу незаконним.

Про це пише Район.Болград.

У лютому 2023 року село Виноградівка Болградського району було перейменовано на Курчу рішенням сесії Болградської міської ради. Це рішення викликало суперечки серед місцевих мешканців. 

Частина жителів підтримувала повернення історичної назви, яку населений пункт носив до 1944 року, але значна частина населення виступила проти змін, вважаючи, що село має залишити назву Виноградівка.

Мешканці, незгодні з перейменуванням, подали позов до суду, стверджуючи, що їхня думка була проігнорована, а процедура громадського обговорення проведена з порушеннями. Попри низку судових відмов, справа дійшла до касаційної адміністративної палати Верховного суду України.

1 жовтня 2024 року Верховний суд визнав рішення Болградської міської ради про перейменування незаконним. Судді дійшли висновку, що назва Виноградівка не пов'язана з комуністичним або нацистським режимами, а тому не підпадає під дію закону "Про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізації топонімії". Крім того, опитування жителів щодо перейменування було проведено з порушеннями.

Таким чином, село Виноградівка зберігає свою назву, а рішення про перейменування на Курчу було скасоване.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".