Будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні законсервують до завершення воєнного стану

Міністерство культури та стратегічних комунікацій доручило законсервувати проєктування і будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності.

Про це йдеться у наказі Мінкульту №964 від 25 грудня 2024 року.

У документі зазначається, що для проєктування та будівництва меморіального комплексу немає грошей. До того ж Апеляційний суд Києва ще у 2019 році наклав арешт на земельні ділянки, що відведені під реалізацію проєкту.

"Провести консервацію об'єкта: "Проєктування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності: Реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 з облаштуванням пішохідної зони, благоустрій та озеленення території в складі "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності", — йдеться у наказі.

Роботи відкладуть до закінчення дії воєнного стану та протягом трьох років з дня його припинення чи скасування.

Спорудження у Києві Меморіалу Героїв Небесної Сотні, зініційоване урядом України в 2017 році, унеможливилося через арешт земельних ділянок за клопотанням Генеральної прокуратури та відсутність дієвих судових рішень щодо покарання винних за злочини, скоєні тодішньою владою на Майдані. Національний музей Революції Гідності, який рішенням Кабміну визначено для реалізації проєкту Меморіалу, став заручником такої ситуації. 

"Музей Майдану протягом усіх цих подій і далі дотримується чіткої позиції: Україна має гідно вшанувати своїх героїв та покарати винних у їх загибелі. Ухвалене цьогоріч рішення, яке визначає статус проєкту, є вкрай важливим не лише для держави, а й для суспільства, що очікує на гідне вшанування своїх героїв. Адже у час повномасштабного вторгнення особливо значущим є подвиг перших героїв російсько-української війни – Небесної Сотні та активістів Майдану, які у 2014 році добровольцями одразу вирушили на фронт, щоб зупинити рашистів", - коментують ситуацію у Національному музеї Революції Гідності.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.