Будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні законсервують до завершення воєнного стану

Міністерство культури та стратегічних комунікацій доручило законсервувати проєктування і будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності.

Про це йдеться у наказі Мінкульту №964 від 25 грудня 2024 року.

У документі зазначається, що для проєктування та будівництва меморіального комплексу немає грошей. До того ж Апеляційний суд Києва ще у 2019 році наклав арешт на земельні ділянки, що відведені під реалізацію проєкту.

"Провести консервацію об'єкта: "Проєктування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності: Реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 з облаштуванням пішохідної зони, благоустрій та озеленення території в складі "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності", — йдеться у наказі.

Роботи відкладуть до закінчення дії воєнного стану та протягом трьох років з дня його припинення чи скасування.

Спорудження у Києві Меморіалу Героїв Небесної Сотні, зініційоване урядом України в 2017 році, унеможливилося через арешт земельних ділянок за клопотанням Генеральної прокуратури та відсутність дієвих судових рішень щодо покарання винних за злочини, скоєні тодішньою владою на Майдані. Національний музей Революції Гідності, який рішенням Кабміну визначено для реалізації проєкту Меморіалу, став заручником такої ситуації. 

"Музей Майдану протягом усіх цих подій і далі дотримується чіткої позиції: Україна має гідно вшанувати своїх героїв та покарати винних у їх загибелі. Ухвалене цьогоріч рішення, яке визначає статус проєкту, є вкрай важливим не лише для держави, а й для суспільства, що очікує на гідне вшанування своїх героїв. Адже у час повномасштабного вторгнення особливо значущим є подвиг перших героїв російсько-української війни – Небесної Сотні та активістів Майдану, які у 2014 році добровольцями одразу вирушили на фронт, щоб зупинити рашистів", - коментують ситуацію у Національному музеї Революції Гідності.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.