Пластуни з Небесної сотні

Четверо Героїв Небесної сотні проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій

 

Четверо Героїв Небесної сотні, які проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій.

Вирішив, нарешті, написати про цих хлопців. Щоб пластові виховники та провідники гуртків, готуючи щорічні заходи для вшанування Небесної сотні знали і пам'ятали про них.

ГУРИК Роман, 19 років. Народився і виростав в Івано-Франківську. У 2007 році місцевий осередок Пласту проводив набір до пластових гуртків. У 2-й українській гімназії, де навчався Роман, до гуртка пластового впорядника Іллі Гончарова зголосились учні 7 класів.

 
Роман Гурик

Певний час в цьому гуртку пластував і Роман Гурик. Гурток був в складі 49 курінь УПЮ ім. Івана Миколайчука. На час Майдану – студент філософського факультету Прикарпатського університету. Мріяв про вступ у морську академію. Прадід Романа і два його брата були вояками УПА, двоє останніх – загинули в боротьбі.

СОЛЬЧАНИК Богдан, 28 років. Народився в Старому Самборі. За неперевіреною інформацією долучався до Пласту ще юнаком. Студентом став активним учасником змагань із пішохідного мандрівництва "Стежками Героїв", які організовує щорічно Пласт в Карпатах.

 
Богдан Сольчаник

Богдан був одним із кращих, зокрема організував і водив на змагання свою власну команду. Подав заяву вступу до Пласту, певний час був старшим-пластуном прихильником у Пласт Львів. Відтак залишався приятелем Пласту. Історик, викладав в Католицькому університеті у Львові.

ХРАПАЧЕНКО Олександр, 26 років. Народився і виростав в місті Рівне. Студент місцевого гуманітарного університету. Навчався на кафедрі театральної режисури. Провідний актор-соліст театру вільної пластики "Яблуко", організованого при кафедрі молодіжною організацією YMCA.

 
Олександр Храпаченко

На скаутському таборі здобув ступінь "скаута-рейнджера". Зазвичай на таборі із 30-40 осіб лише 7-8 осіб отримують таке визнання. Брав участь у воєнізованому рятувальному підрозділі. Одного разу під час походу врятував життя чоловікові – в скаутингу за такий вчинок є найвище відзначення-визнання.

ЗУБЕНКО Владислав, 23 роки. Народився в Харкові за кілька місяців до проголошення Україною Незалежності. Відмінник в школі, писав вірші, брав участь в олімпіадах. З десятого класу очолював шкільне самоврядування. Їздив у дитячі притулки, де з однодумцями організовував свята для сиріт. Брав участь у програмах з пропагування здорового способу життя, був волонтером-скаутом YMCA.

 
Владислав Зубенко

Займався реконструкцією середньовічних битв, був скаутом. На Майдан приїхав у лютому 2014 року і вступив до Самооборони. Влад говорив:

"Існує лише Честь та Відважність. Не бійся смерті".

Юрій Юзич: Перша українська адвокатка - пластунка Віра

Нещодавно "Історична Правда" публікувала текст Івана Городинського про першу українську адвокатку. Ольгу Ельвіру Люстіґ-Ганицьку можна вважати першою українкою, яка професійно практикувала право на Галичині у 1930-х роках. Після публікації групі істориків та дослідників історії Пласту вдалося з'ясували, що Ольга Ганицька була пластункою. Відтак, дізналися звідки вона була родом, в якому середовищі зростала та як склалася її доля після Другої світової війни.

А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?

Тамара Гундорова: Українознавство, Архів і нація в часи війни

11 липня відбулася церемонія відкриття the Competence Network of Ukrainian Studies, Frankfurt (Oder) - KIU (Berlin) в університеті Віадріна. Публікуємо текстову версію виступу професорки Інституту літератури ім. Т.Шевченка та Прінстонського університету Тамари Гундорової про те, як нинішня війна з Росією руйнує не тільки життя багатьох українців, а й архіви, музеї та бібліотеки.

Петро Шуклінов: Це не спринт, це марафон

Згідно опитування Центру Разумкова значна частина українців підтримують початок переговорів з РФ (44%), але без виконання умов русскіх та Путіна (85%). Ми всі розуміємо, що рано чи пізно будуть перемовини. Можливо цього року, можливо через 10 років. Але прямо зараз перемовин не хоче Путін. Він продовжує вірити, що має шанс перемогти українців і вбити нас всіх. Як Гітлер в останні тижні перед смертю, він існує в межах своєї хворобливої уяви, де танкові колони наближаються до Берліну і перемагають НАТО.