В Україні запустили Цифровий архів Майдану

До восьмої річниці Революції Гідності історики й волонтери презентували онлайн-проєкт Цифровий архів Майдану. Його зробили, щоб зберегти пам’ять про Революцію Гідності.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

"Метою проєкту є створення ґрунтовної електронної бази, у якій будуть зібрані найважливіші джерела та матеріали про події Революції Гідності", – розповіли автори інтернет-ресурсу.

На сайті в розділі "Історія Майдану" публікують матеріали історичного характеру: статті про майданівців, біографії Героїв Небесної Сотні, спогади безпосередніх учасників тих подій, документальні фільми, матеріали про розслідування, список загиблих , детальна інформація про поранених тощо.

Є окремий розділ "Відео". Там за хронологічним принципом викладені і описані найважливіші відеоматеріали, які є основними джерелами для аналізу чи відтворення подій Майдану. Зокрема, встановлення місця і обставини загибелі Героїв Небесної Сотні і поранення учасників протестів, дії силовиків і та інше.

Також є унікальний фотоархів, де представлені сотні світлин із найважливішими моментами Революції Гідності. Фото викладені як у хронологічному, так і тематичному порядках. Є окремі альбоми, які стосуються найважливіших подій: 20 лютого, 18 лютого, протистояння на Грушевського тощо. Також збірки окремо впорядкували і за авторами.

"Робота над сайтом-архівом постійно продовжується, на ньому будуть регулярно з'являтись нові матеріали. Сьогодні це найбільший в Україні проєкт із дослідження історії Майдану", – розповіли організатори.

Ініціаторами створення та авторами Цифрового архіву Майдану є історики-волонтери зі Львова Олена Чебелюк і Ярослав Рап. Олена також є науковою співробітницею Музею Гідності у Львові та співавторкою фейсбук-спільноти "Майдан 18-20 лютого. Як все було".

Автори проєкту закликають усіх учасників Майдану ділитися своїми спогадами, надсилати фото і відеоматеріали. Їх розглянуть, а найважливіші опублікують в архіві.

Детальніше про те як долучитися і підтримати проєкт читайте тут.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".