В Україні запустили Цифровий архів Майдану

До восьмої річниці Революції Гідності історики й волонтери презентували онлайн-проєкт Цифровий архів Майдану. Його зробили, щоб зберегти пам’ять про Революцію Гідності.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

"Метою проєкту є створення ґрунтовної електронної бази, у якій будуть зібрані найважливіші джерела та матеріали про події Революції Гідності", – розповіли автори інтернет-ресурсу.

На сайті в розділі "Історія Майдану" публікують матеріали історичного характеру: статті про майданівців, біографії Героїв Небесної Сотні, спогади безпосередніх учасників тих подій, документальні фільми, матеріали про розслідування, список загиблих , детальна інформація про поранених тощо.

Є окремий розділ "Відео". Там за хронологічним принципом викладені і описані найважливіші відеоматеріали, які є основними джерелами для аналізу чи відтворення подій Майдану. Зокрема, встановлення місця і обставини загибелі Героїв Небесної Сотні і поранення учасників протестів, дії силовиків і та інше.

Також є унікальний фотоархів, де представлені сотні світлин із найважливішими моментами Революції Гідності. Фото викладені як у хронологічному, так і тематичному порядках. Є окремі альбоми, які стосуються найважливіших подій: 20 лютого, 18 лютого, протистояння на Грушевського тощо. Також збірки окремо впорядкували і за авторами.

"Робота над сайтом-архівом постійно продовжується, на ньому будуть регулярно з'являтись нові матеріали. Сьогодні це найбільший в Україні проєкт із дослідження історії Майдану", – розповіли організатори.

Ініціаторами створення та авторами Цифрового архіву Майдану є історики-волонтери зі Львова Олена Чебелюк і Ярослав Рап. Олена також є науковою співробітницею Музею Гідності у Львові та співавторкою фейсбук-спільноти "Майдан 18-20 лютого. Як все було".

Автори проєкту закликають усіх учасників Майдану ділитися своїми спогадами, надсилати фото і відеоматеріали. Їх розглянуть, а найважливіші опублікують в архіві.

Детальніше про те як долучитися і підтримати проєкт читайте тут.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.