На Закарпатті презентували мультимедійне "Королевське Євангеліє"

Мультимедійне видання "Королевського Євангелія" представили в Закарпатському краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького.

Про це повідомили у Фейсбуці Закарпастької ОВА.

Книга має 30 сторінок — це зображення відсканованих аркушів оригінального Євангелія. Видання мобільне і може працювати без світла.

"У нас є понад 12 тисяч стародруків, найцікавіші — "Королевське Євангеліє" та "Мукачівський Псалтир". Оскільки оригінал ми не можемо виставляти для широкого загалу, то прийняли рішення, що це буде така інтерактивна книга, яку кожен зможе побачити, перегорнути сторінку та побачити, як вона виглядає ззовні й всередині", — розповіла Суспільному директорка музею Ольга Шумовська.

На виготовлення мультимедійного видання витратили 140 тисяч гривень із фонду музею. Мультимедійне видання "Королевського Євангелія" відвідувачі музею зможуть побачити в каплиці Ужгородського замку.

"Королевське Євангеліє" — рукопис 1401 року, написаний на 176 аркушах, прикрашений мініатюрами, заставками та ініціалами. Рукопис переписаний у храмі Михаїла замку Нялаб (сучасне Королево), звідси і його назва. Дослідники вважають Євангеліє найдавнішою рукописною книгою Закарпаття, створеною на папері. Воно є цінним джерелом історії, визначною пам'яткою української мови, книжкового рукописного мистецтва та українського письменства.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.