У Києві вперше пройде фестиваль "Фундамент: історії про культуру"

14–17 листопада у Національному центрі "Український Дім" пройде літературний фестиваль "Фундамент: історії про культуру".

Про це пише Читомо.

"Настав час читати глибше — час для критичного аналізу, вдумливих розмов і нішевих фестивалів. І це не пропозиція для вузької аудиторії, а запрошення для всіх охочих краще розібратися у питаннях нашої історії та культури, які сьогодні хвилюють кожного. Нині ми точно знаємо, що саме вони складають справжній фундамент розвитку суспільства", — кажуть організатори фестивалю.

Кураторки фестивалю —  головна редакторка видання "Сенсор" Анастасія Євдокимова та головна редакторка журналу The Ukreinians Богдана Неборак.

Фокусна тема фестивалю — модернізація як процес оновлення культури й суспільства, з акцентом на епоху модернізму. На вибір теми кураторок надихнуло перевидання класичної праці літературознавиці Соломії Павличко "Дискурс модернізму в українській літературі". 

Захід матиме чотири складові: тематичні виставки, курована книжкова виставка-продаж, публічні події та новаторські спецпроєкти.

Тема фестивалю буде репрезентована у виставках, одна з яких присвячена "Універсальному журналу", що видавався у Харкові у 1928-29 роках, а інша — постаті Соломії Павличко. Фестивальні публічні події будуть сфокусовані на книжках про культуру, розкриють тенденції у різних сферах культури й мистецтва, обʼєднають митців, видавців, інтелектуалів у розмові довкола книжок.

Курована виставка-продаж представить видання українських видавництв та культурних інституцій за останні 2,5 роки. Книжкові стелажі будуть розташовані у спільному просторі — їх спроєктує художниця Катею Лібкінд.

У блоці спецпроєктів будуть презентовані колекція букіністики й добірка мистецького самвидаву від кураторів книгарні "Фундамент". 

У просторі фестивалю працюватиме й дитяча секція із презентаціями, обговореннями, читаннями, захопливими майстер-класами від "БараБуки". 

На відкритті фестивалю 14 листопада о 18:00 відбудеться публічна розмова про суспільний запит на знання про культуру. У назву цієї дискусії поклали слова Соломії Павличко: "Культуру не можна переписати, але можна перечитати". На події говоритимуть директорка Українського Дому Ольга Вієру, кураторки фестивалю Анастасія Євдокимова й Богдана Неборак, голова УКФ Наталя Кривда, директор Українського інституту Володимир Шейко, співзасновник книгарні "Фундамент" в Українському Домі Андрій Онищенко та модератор обговорення Олексій Ананов.

Програму фестивалю можна переглянути на сайті.

 
Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.