У Києві вперше пройде фестиваль "Фундамент: історії про культуру"

14–17 листопада у Національному центрі "Український Дім" пройде літературний фестиваль "Фундамент: історії про культуру".

Про це пише Читомо.

"Настав час читати глибше — час для критичного аналізу, вдумливих розмов і нішевих фестивалів. І це не пропозиція для вузької аудиторії, а запрошення для всіх охочих краще розібратися у питаннях нашої історії та культури, які сьогодні хвилюють кожного. Нині ми точно знаємо, що саме вони складають справжній фундамент розвитку суспільства", — кажуть організатори фестивалю.

Кураторки фестивалю —  головна редакторка видання "Сенсор" Анастасія Євдокимова та головна редакторка журналу The Ukreinians Богдана Неборак.

Фокусна тема фестивалю — модернізація як процес оновлення культури й суспільства, з акцентом на епоху модернізму. На вибір теми кураторок надихнуло перевидання класичної праці літературознавиці Соломії Павличко "Дискурс модернізму в українській літературі". 

Захід матиме чотири складові: тематичні виставки, курована книжкова виставка-продаж, публічні події та новаторські спецпроєкти.

Тема фестивалю буде репрезентована у виставках, одна з яких присвячена "Універсальному журналу", що видавався у Харкові у 1928-29 роках, а інша — постаті Соломії Павличко. Фестивальні публічні події будуть сфокусовані на книжках про культуру, розкриють тенденції у різних сферах культури й мистецтва, обʼєднають митців, видавців, інтелектуалів у розмові довкола книжок.

Курована виставка-продаж представить видання українських видавництв та культурних інституцій за останні 2,5 роки. Книжкові стелажі будуть розташовані у спільному просторі — їх спроєктує художниця Катею Лібкінд.

У блоці спецпроєктів будуть презентовані колекція букіністики й добірка мистецького самвидаву від кураторів книгарні "Фундамент". 

У просторі фестивалю працюватиме й дитяча секція із презентаціями, обговореннями, читаннями, захопливими майстер-класами від "БараБуки". 

На відкритті фестивалю 14 листопада о 18:00 відбудеться публічна розмова про суспільний запит на знання про культуру. У назву цієї дискусії поклали слова Соломії Павличко: "Культуру не можна переписати, але можна перечитати". На події говоритимуть директорка Українського Дому Ольга Вієру, кураторки фестивалю Анастасія Євдокимова й Богдана Неборак, голова УКФ Наталя Кривда, директор Українського інституту Володимир Шейко, співзасновник книгарні "Фундамент" в Українському Домі Андрій Онищенко та модератор обговорення Олексій Ананов.

Програму фестивалю можна переглянути на сайті.

 
Теми

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.