У Києві вперше пройде фестиваль "Фундамент: історії про культуру"

14–17 листопада у Національному центрі "Український Дім" пройде літературний фестиваль "Фундамент: історії про культуру".

Про це пише Читомо.

"Настав час читати глибше — час для критичного аналізу, вдумливих розмов і нішевих фестивалів. І це не пропозиція для вузької аудиторії, а запрошення для всіх охочих краще розібратися у питаннях нашої історії та культури, які сьогодні хвилюють кожного. Нині ми точно знаємо, що саме вони складають справжній фундамент розвитку суспільства", — кажуть організатори фестивалю.

Кураторки фестивалю —  головна редакторка видання "Сенсор" Анастасія Євдокимова та головна редакторка журналу The Ukreinians Богдана Неборак.

Фокусна тема фестивалю — модернізація як процес оновлення культури й суспільства, з акцентом на епоху модернізму. На вибір теми кураторок надихнуло перевидання класичної праці літературознавиці Соломії Павличко "Дискурс модернізму в українській літературі". 

Захід матиме чотири складові: тематичні виставки, курована книжкова виставка-продаж, публічні події та новаторські спецпроєкти.

Тема фестивалю буде репрезентована у виставках, одна з яких присвячена "Універсальному журналу", що видавався у Харкові у 1928-29 роках, а інша — постаті Соломії Павличко. Фестивальні публічні події будуть сфокусовані на книжках про культуру, розкриють тенденції у різних сферах культури й мистецтва, обʼєднають митців, видавців, інтелектуалів у розмові довкола книжок.

Курована виставка-продаж представить видання українських видавництв та культурних інституцій за останні 2,5 роки. Книжкові стелажі будуть розташовані у спільному просторі — їх спроєктує художниця Катею Лібкінд.

У блоці спецпроєктів будуть презентовані колекція букіністики й добірка мистецького самвидаву від кураторів книгарні "Фундамент". 

У просторі фестивалю працюватиме й дитяча секція із презентаціями, обговореннями, читаннями, захопливими майстер-класами від "БараБуки". 

На відкритті фестивалю 14 листопада о 18:00 відбудеться публічна розмова про суспільний запит на знання про культуру. У назву цієї дискусії поклали слова Соломії Павличко: "Культуру не можна переписати, але можна перечитати". На події говоритимуть директорка Українського Дому Ольга Вієру, кураторки фестивалю Анастасія Євдокимова й Богдана Неборак, голова УКФ Наталя Кривда, директор Українського інституту Володимир Шейко, співзасновник книгарні "Фундамент" в Українському Домі Андрій Онищенко та модератор обговорення Олексій Ананов.

Програму фестивалю можна переглянути на сайті.

 
Теми

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.