Студенти створили ґайд-путівник творами літератури про Голодомор

Студенти Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка створили гайд-путівник творами української літератури, які розкривають жахіття Голодомору-геноциду українського народу.

Про це інформує УІНП.

"П'ять колосків" – це непроста подорож до трагічних сторінок минулого, яка з'єднує покоління, нагадує про втрати, але водночас надихає на збереження пам'яті.

Цифровий проєкт складається з трьох рубрик: "Проза", "Поезія" та "Документалістика", які об'єднують літературні твори українських авторів різних поколінь від Валер'яна Підмогильного до Світлани Таран. Всього 27 текстів.

Також в проєкті представлене документальне дослідження УІНП "Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору", яке присвячене українцям, які рятували людей під час Голодомору 1932-33 років.

Переглянути ґайд-путівник "П'ять колосків" можна на сайті проєкту.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.