АНОНС: Публічна розмова "Культурна дипломатія та Голодомор"

10 грудня Музей Голодомору запрошує на публічну розмову "Культурна дипломатія та Голодомор". Захід відбудеться до 76-ї річниці ухвалення Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього та в Міжнародний день захисту прав людини.

Про це інформує Музей Голодомору.

Ще з 1930-х років українська діаспора у різних країнах світу намагалася через історію Голодомору показати жахливе становище українців у складі СРСР. Після його розпаду, коли багато іноземців ще не сприймали Україну і росію як окремі держави, тема Голодомору стала однією з тих історичних подій, яка дозволяла іноземцям показати величезні втрати, яких зазнали українці, перебуваючи у складі СРСР. Процес визнання Голодомору актом геноциду мав на меті відновлення історичної справедливості та засудження злочинців.

У час повномасштабного вторгнення військ росії в Україну для іноземців актуалізувалося питання глибшого вивчення історії України та Голодомору зокрема. Голодомор став однією з ключових тем для розуміння природи агресії сучасної росії проти України і, відповідно, важливою темою української культурної дипломатії. А важливість визнання цього злочину актом геноциду набуває особливої ваги у справі відновлення історичної справедливості. Будемо говорити про це в Музеї Голодомору за участю представників іноземних посольств.

Також у рамках заходу громадськості буде представлено багатомовне видання "Голодомор: основні факти". У ньому стисло подано найважливіші історичні факти про совєтську окупацію України та механізм вчинення росіянами злочину геноциду проти українського народу.

Коли: 10 грудня о 12:00 

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.