АНОНС: Публічна розмова "Культурна дипломатія та Голодомор"

10 грудня Музей Голодомору запрошує на публічну розмову "Культурна дипломатія та Голодомор". Захід відбудеться до 76-ї річниці ухвалення Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього та в Міжнародний день захисту прав людини.

Про це інформує Музей Голодомору.

Ще з 1930-х років українська діаспора у різних країнах світу намагалася через історію Голодомору показати жахливе становище українців у складі СРСР. Після його розпаду, коли багато іноземців ще не сприймали Україну і росію як окремі держави, тема Голодомору стала однією з тих історичних подій, яка дозволяла іноземцям показати величезні втрати, яких зазнали українці, перебуваючи у складі СРСР. Процес визнання Голодомору актом геноциду мав на меті відновлення історичної справедливості та засудження злочинців.

У час повномасштабного вторгнення військ росії в Україну для іноземців актуалізувалося питання глибшого вивчення історії України та Голодомору зокрема. Голодомор став однією з ключових тем для розуміння природи агресії сучасної росії проти України і, відповідно, важливою темою української культурної дипломатії. А важливість визнання цього злочину актом геноциду набуває особливої ваги у справі відновлення історичної справедливості. Будемо говорити про це в Музеї Голодомору за участю представників іноземних посольств.

Також у рамках заходу громадськості буде представлено багатомовне видання "Голодомор: основні факти". У ньому стисло подано найважливіші історичні факти про совєтську окупацію України та механізм вчинення росіянами злочину геноциду проти українського народу.

Коли: 10 грудня о 12:00 

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.