АНОНС: Публічна розмова "Культурна дипломатія та Голодомор"

10 грудня Музей Голодомору запрошує на публічну розмову "Культурна дипломатія та Голодомор". Захід відбудеться до 76-ї річниці ухвалення Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього та в Міжнародний день захисту прав людини.

Про це інформує Музей Голодомору.

Ще з 1930-х років українська діаспора у різних країнах світу намагалася через історію Голодомору показати жахливе становище українців у складі СРСР. Після його розпаду, коли багато іноземців ще не сприймали Україну і росію як окремі держави, тема Голодомору стала однією з тих історичних подій, яка дозволяла іноземцям показати величезні втрати, яких зазнали українці, перебуваючи у складі СРСР. Процес визнання Голодомору актом геноциду мав на меті відновлення історичної справедливості та засудження злочинців.

У час повномасштабного вторгнення військ росії в Україну для іноземців актуалізувалося питання глибшого вивчення історії України та Голодомору зокрема. Голодомор став однією з ключових тем для розуміння природи агресії сучасної росії проти України і, відповідно, важливою темою української культурної дипломатії. А важливість визнання цього злочину актом геноциду набуває особливої ваги у справі відновлення історичної справедливості. Будемо говорити про це в Музеї Голодомору за участю представників іноземних посольств.

Також у рамках заходу громадськості буде представлено багатомовне видання "Голодомор: основні факти". У ньому стисло подано найважливіші історичні факти про совєтську окупацію України та механізм вчинення росіянами злочину геноциду проти українського народу.

Коли: 10 грудня о 12:00 

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".