Україна дозволила перші ексгумації жертв Волинської трагедії, - Дональд Туск

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск стверджує, що Україна дозволила перші ексгумації жертв Волинської трагедії.

Про це політик написав у соцмережі X.

"Нарешті прорив. Є рішення про перші ексгумації польських жертв УПА. Хочу подякувати міністрам культури Польщі та України за гарну співпрацю. Чекаємо подальших рішень", - написав очільник уряду Польщі.

Раніше кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький заявив, що не бачить можливості приєднання України до ЄС чи НАТО. Свою позицію він пояснив відсутністю ексгумації тіл жертв Волинської трагедії в Україні.

Водночас в МЗС України наголосили, що подібні заяви є маніпуляцією. В міністерстві також нагадали, що співпраця двох країн завжди була спрямована на гідне вшанування пам'яті українців у Польщі та поляків в Україні.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.