МЗС України відповіло на маніпулятивні заяви голови Інституту національної пам’яті Республіки Польща

Міністерство закордонних справ України назвало маніпулятивними заяви голови Інституту національної пам’яті Польщі та кандидата у президенти Кароля Навроцького щодо членства в ЄС і НАТО.

Про це йдеться на офіційному сайті МЗС України.

"Відкидаємо ці тенденційні та маніпулятивні твердження. Такі заяви свідчать, що польський політик ставить конʼюнктурні міркування вище за стратегічні безпекові інтереси власної країни, добросусідські українсько-польські відносини, спільні цінності свободи, демократії та справедливості", — йдеться у повідомленні.

Міністерство нагадало, що дві країни ведуть діалог, щоби гідно вшанування пам'ять українців у Польщі та поляків в Україні. У відомстві закликали польських політиків не використовувати у внутрішньополітичній боротьбі тему "складних сторінок історичного минулого". 

"Показово, що заяви пана Навроцького викликали аплодисменти в кремлі. Варто нагадати, що саме росія століттями намагається знищити українську та польську держави. москва і зараз вкладає колосальні ресурси в спроби зруйнувати українсько-польську дружбу та взаєморозуміння. Неприпустимо робити заяви, які підіграють цим зусиллям ворога", — заявило МЗС.

Також у Міністерстві підкреслили, що Україна вдячна польському уряду та суспільству за допомогу в протистоянні рф. І попри заяви польського політика, Україна вже є де-факто і стане де-юре частиною євроатлантичної спільноти, підсумували у МЗС.

Нагадаємо, кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну ні в НАТО, ні в ЄС, якщо та не візьме на себе відповідальність за Волинську трагедію 1943 року.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.