Україні немає місця ні в НАТО, ні в ЄС, якщо вона не відповість за "злочини" на Волині, - Кароль Навроцький

Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну ні в НАТО, ні в ЄС, якщо та не візьме на себе відповідальність за Волинську трагедію 1943 року.

Про це він заявив у етері телеканалу Polsat News, пише Громадське.

За словами Навроцького, "країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів".

Також він згадав про домовленості між міністрами закордонних справ України та Польщі Андрієм Сибігою та Радославом Сікорським щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. На думку Навроцького, це був "непотрібний політичний трюк".

"Ми в Інституті національної пам'яті вже пережили з десяток потенційних проривів у цьому питанні, тому для мене ентузіазм очільника польської дипломатії був передчасним. Хочу чітко заявити, що Інститут національної пам'яті може підтримати зусилля уряду в питанні ексгумації на Волині. Хотілося б прориву, але його поки що немає", — заявив кандидат у президенти Польщі.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року польська опозиційна консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) висунула своїм кандидатом на майбутніх президентських виборах Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам'яті Польщі.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".