"Відновлення памʼятника на горі Монастир залишається на порядку денному", - Андрій Сибіга

Міністр закордонних справ України відзначив суттєвий прогрес у питаннях історичної пам'яті.

Про це глава МЗС Андрій Сибіга сказав в інтерв'ю "Європейській правді".

За словами міністра, з Польщею створено робочу групу, до якої увійшли авторитетні, знані історики з обох боків, а координують її міністерства культури. Українська і польська частини цієї групи передали одна одній список місць пам'яті, у вшануванні яких зацікавлені Україна та Польща відповідно.

"Відновлення памʼятника на горі Монастир теж залишається на порядку денному.Всі питання вирішуємо поетапно. Наш підхід полягає у тому, що ми теж вимагаємо гідного вшанування української пам'яті на території Польщі. Тепер дочекаймося рішень польської сторони", – заявив Сибіга.

Водночас міністр вкотре закликав польських політиків не використовувати чутливі питання, щодо яких зараз є прогрес, в кон'юнктурних політичних цілях.

"У демократії неможливо примусити політика припинити робити якісь заяви. Але мінімізувати їх – в наших силах. Треба позбавити подібні заяви ґрунту, зробити їх порожніми. Для цього Україна і Польща мають йти назустріч одна одній у питаннях, які болючі для суспільства, але потребують вирішення. І ми на доброму шляху", – резюмував міністр.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.