Архів ОУН опублікував маловідомі фото Степана Бандери і його родини

До дня народження Степана Бандери Архів ОУН опублікував раніше невідомі фото Провідника.

Про це повідомив архівіст, історик Геннадій Іванущенко.

"Кінець 2024 р. в роботі Архів ОУН був насиченим. Адже, одночасно з капітальним ремонтом та багатьма іншими роботами, впорядковувався особовий фонд Степана Бандери. У двох справах було виявлено 9 негативів (на папері). Сучасні онлайн-технології дали можливість їх "проявити"",- написав на своїй сторінці у Фейсбук Геннадій Іванущенко.

Основу фонду склали особисті документи Степана Бандери: листування з найближчими друзями та членством ОУН, записки, чернетки виступів, особисті фінансові звіти, власноручно набраний машинопис статті "Мої життєписні дані" та ін.

Також сюди увійшли газетні повідомлення зі всього світу про загибель Провідника ОУН та суд над Сташинським, загальною кількістю 2 404 аркуші, які повністю оцифровані (представлено 23 країни, 27 мов).

До окремих комплектів документів додано внутрішній опис, складений Провідником особисто.

Ознайомитися з фото Степана Бандери і його родини можна на сайті Архіву ОУН.

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.