Картину Віктора Цимбала "Рік 1933" внесено до Державного реєстру національного культурного надбання

До Державного реєстру національного культурного надбання внесли артефакт Музею Голодомору - картину ветерана армії УНР Віктора Цимбала "Рік 1933".

Відповідне рішення ухвалено на засіданні Експертно-фондової комісії Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, інформує Музей Голодомору.

"Картина ветерана армії УНР Віктора Цимбала "Рік 1933" є винятковою як за мистецьким осягненням трагедії української нації під час Голодомору, так і за технікою виконання. Вона стала потужним мистецьким актом викриття злочину СРСР, органічним виразом позиції художника і громадського діяча як першорядного митця ХХ ст., українського патріота та послідовного борця з комуністичним тоталітаризмом і російським імперіалізмом. Науковці обґрунтовано розглядають її як одне з вершинних досягнень Віктора Цимбала у мистецтві, а також як одне з перших зображень у візуальному мистецтві трагедії Голодомору", – наголошує на цінності твору Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору.

Митець створив свій шедевр, ймовірно, у 1933–1936 роках. На полотні поруч з прізвищем є позначка "36". Це дозволяє припустити, що час завершення роботи над картиною припадає на 1936 рік.

За спогадами дружини художника Тетяни Михайлівської-Цимбал, вперше картина була представлена на персональній виставці художника у 1936 році в Буенос-Айресі у галереї "Мюллер". Багато хто за кордоном уперше дізнався про Голодомор.

У 1962 році з нагоди вшанування 30-х роковин Голодомору художник подарував картину Українській Вільній Академії Наук у США. Через майже 60 років Управа УВАН ухвалила рішення передати картину Музею Голодомору. 

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.