Картину Віктора Цимбала "Рік 1933" внесено до Державного реєстру національного культурного надбання

До Державного реєстру національного культурного надбання внесли артефакт Музею Голодомору - картину ветерана армії УНР Віктора Цимбала "Рік 1933".

Відповідне рішення ухвалено на засіданні Експертно-фондової комісії Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, інформує Музей Голодомору.

"Картина ветерана армії УНР Віктора Цимбала "Рік 1933" є винятковою як за мистецьким осягненням трагедії української нації під час Голодомору, так і за технікою виконання. Вона стала потужним мистецьким актом викриття злочину СРСР, органічним виразом позиції художника і громадського діяча як першорядного митця ХХ ст., українського патріота та послідовного борця з комуністичним тоталітаризмом і російським імперіалізмом. Науковці обґрунтовано розглядають її як одне з вершинних досягнень Віктора Цимбала у мистецтві, а також як одне з перших зображень у візуальному мистецтві трагедії Голодомору", – наголошує на цінності твору Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору.

Митець створив свій шедевр, ймовірно, у 1933–1936 роках. На полотні поруч з прізвищем є позначка "36". Це дозволяє припустити, що час завершення роботи над картиною припадає на 1936 рік.

За спогадами дружини художника Тетяни Михайлівської-Цимбал, вперше картина була представлена на персональній виставці художника у 1936 році в Буенос-Айресі у галереї "Мюллер". Багато хто за кордоном уперше дізнався про Голодомор.

У 1962 році з нагоди вшанування 30-х роковин Голодомору художник подарував картину Українській Вільній Академії Наук у США. Через майже 60 років Управа УВАН ухвалила рішення передати картину Музею Голодомору. 

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.