Померла олімпійська чемпіонка світу, яка пережила Голокост

Найстарша олімпійська чемпіонка з Угорщини Агнеш Келеті померла у віці 103 років.

Про це повідомляє AFP.

Агнеш була найуспішнішою спортсменкою Угорщини. 9 січня 2025 року гімнастці мало виповнитися 104 роки. 

У 1940 році їй заборонили займатися спортивною діяльністю через єврейське походження. Під час окупації Угорщини вона змогла уникнути депортації до концтабору. Келеті зробила фальшиві документи і видавала себе за християнку. Її батька та  родичів убили в Освенцимі, а матір і сестру врятували.

До 30 років Агнеш виборола 10 олімпійських медалей. П'ять разів спортсменка здобувала золото, зокрема в Гельсінкі в 1952 році та в Мельбурні в 1956-му.

Згодом Агнеш Келеті оселилася в Ізраїлі, де працювала вчителькою фізкультури і тренувала збірну. В Угорщину вона повернулася у 2015 році.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.