IN MEMORIAM: У Канаді відійшов у вічність представник роду Шухевичів Богдан Шухевич

27 грудня на 100-му році життя у Канаді відійшов у вічність Богдан Шухевич.

Про це сповістив співак, засновник Міжнародних пісенних фестивалів Орест Цимбала.

"Вперше я запізнав Богдана Шухевича ще у 2005 році на всесвітньому з'їзді родини Шухевичів у Тишківцях. Мене вразили тоді харизма та гумор д-ра Богдана Шухевича. Я мав прекрасну нагоду зустрітися з Богданом Шухевичем (вже у Домі для осіб поважного віку) у Торонті у вересні 2023 року. Це - незабутня зустріч...", - поділився спогадами на свойї сторінці у Фейсбук Орест Цимбала.

Народився Богдан Шухевич у Львові 13 березня 1925 року в сім'ї відомого адвоката Миколи Шухевича. Богдан був двоюрідним братом Осипа, батька Головного Командира УПА Романа Шухевича. У 1943-1945 роках  був вояком Дивізії СС "Галичина".

У Канаді Богдан Шухевич був відомим лікарем-ортопедом та громадським діячем. 

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.