Ізраїль визав Праведниками народів світу ще трьох українців

У Львові 30 січня відбулася церемонія відзначення трьох українців посмертно званням Праведника народів світу.

Про це пише Радіо Свобода.

Найвищу нагороду Ізраїлю присвоєно греко-католицькому священникові Ярославу Мировичу і його дружині Северині за порятунок єврейки Мані (Марії) Ребхан, а також Катерині Фаштризі, яка врятувала єврейську дівчинку Соню Зургер.

На урочистості були присутні родичі Праведників. Їхні онучки Любов Карпінська і Вероніка Фаштрига отримали іменні медалі, почесні сертифікати і право вписати імена своїх рідних на Стіні Честі в Саду Праведників у Єрусалимі. Згідно із законом, Праведники народів світу, у випадку їхньої смерті, отримують пам'ятне громадянство.

Ярослав і Северина Мировичі врятували єврейську дівчинку Маню Ребхан, яка прийшла до їхнього дому в 1941 році, під час німецької окупації. Родина греко-католицького священника жила в лемківському селі Ріпники. У сім'ї було четверо малих дітей. Батька Мані німці забрали на роботи, звідки йому вдалося втекти в ліс, але невдовзі він був убитий німецькими солдатами. Брата і маму Мані німці вивезли на розстріл. Свою 10-річну доньку Маню тато сховав у туалеті на вулиці і сказав піти до отця Ярослава.

"Спершу Маню відвела до монахині, які опікувалася сиротами. Але вона назад привела дівчинку, бо була небезпека для всіх сиріт. Їх би всіх убили. Тому бабуся і дідусь вирішили Маню залишити, вона спала в шафі, вдень одну з доньок (віку Мані), бабуся відсилала до сусідки, щоб у хаті було четверо дітей, щоб не викликати підозри. Вона гуляла з дідусем уночі, так вона з ними жила до 1945 року", – розповідає внучка Праведників Любов Карпінська.

 
Фото: Максим Козицький

Вероніка Фаштрига отримала відзнаку своєї прабабусі Катерини Фаштриги.

"Моя прабабуся з дому Габлінська-Фаштрига видавала маленьку дівчинку Соню Зурберг за свою дочку. У моєї прабабусі було троє своїх дітей, вона була полька, яка обружилась із українцем. Це було в селі Обертин Івано-Франківськоі області. Переховувала єврейську дитину вдома в шафі. Це відзнака важлива у памʼять і прабабусі, і мого тата, якого теж вже немає. Люди живі, поки жива памʼять про них. Якщо ми пам'ятаємо якнайдовше про добрі справи людей, їхню людяність це дає нам надію на майбутнє", – розповіла Вероніка Фаштрига.

Ярослав і Северин Мировичі й Катерина Фаштрига тепер перебувають у числі 2707 українців, визнаних Праведниками народів світу, які ризикуючи життям своїм і своїх дітей, рятували євреїв. Україна посідає четверте місце за чисельністю Праведників народів світу після Польщі, Нідерландів, Франції. 

 
Фото: Максим Козицький

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.