Ізраїль визав Праведниками народів світу ще трьох українців

У Львові 30 січня відбулася церемонія відзначення трьох українців посмертно званням Праведника народів світу.

Про це пише Радіо Свобода.

Найвищу нагороду Ізраїлю присвоєно греко-католицькому священникові Ярославу Мировичу і його дружині Северині за порятунок єврейки Мані (Марії) Ребхан, а також Катерині Фаштризі, яка врятувала єврейську дівчинку Соню Зургер.

На урочистості були присутні родичі Праведників. Їхні онучки Любов Карпінська і Вероніка Фаштрига отримали іменні медалі, почесні сертифікати і право вписати імена своїх рідних на Стіні Честі в Саду Праведників у Єрусалимі. Згідно із законом, Праведники народів світу, у випадку їхньої смерті, отримують пам'ятне громадянство.

Ярослав і Северина Мировичі врятували єврейську дівчинку Маню Ребхан, яка прийшла до їхнього дому в 1941 році, під час німецької окупації. Родина греко-католицького священника жила в лемківському селі Ріпники. У сім'ї було четверо малих дітей. Батька Мані німці забрали на роботи, звідки йому вдалося втекти в ліс, але невдовзі він був убитий німецькими солдатами. Брата і маму Мані німці вивезли на розстріл. Свою 10-річну доньку Маню тато сховав у туалеті на вулиці і сказав піти до отця Ярослава.

"Спершу Маню відвела до монахині, які опікувалася сиротами. Але вона назад привела дівчинку, бо була небезпека для всіх сиріт. Їх би всіх убили. Тому бабуся і дідусь вирішили Маню залишити, вона спала в шафі, вдень одну з доньок (віку Мані), бабуся відсилала до сусідки, щоб у хаті було четверо дітей, щоб не викликати підозри. Вона гуляла з дідусем уночі, так вона з ними жила до 1945 року", – розповідає внучка Праведників Любов Карпінська.

 
Фото: Максим Козицький

Вероніка Фаштрига отримала відзнаку своєї прабабусі Катерини Фаштриги.

"Моя прабабуся з дому Габлінська-Фаштрига видавала маленьку дівчинку Соню Зурберг за свою дочку. У моєї прабабусі було троє своїх дітей, вона була полька, яка обружилась із українцем. Це було в селі Обертин Івано-Франківськоі області. Переховувала єврейську дитину вдома в шафі. Це відзнака важлива у памʼять і прабабусі, і мого тата, якого теж вже немає. Люди живі, поки жива памʼять про них. Якщо ми пам'ятаємо якнайдовше про добрі справи людей, їхню людяність це дає нам надію на майбутнє", – розповіла Вероніка Фаштрига.

Ярослав і Северин Мировичі й Катерина Фаштрига тепер перебувають у числі 2707 українців, визнаних Праведниками народів світу, які ризикуючи життям своїм і своїх дітей, рятували євреїв. Україна посідає четверте місце за чисельністю Праведників народів світу після Польщі, Нідерландів, Франції. 

 
Фото: Максим Козицький

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.