На Полтавщині деколонізували академію імені Макаренка

Із назви коледжу "Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія" прибрали ім’я співробітника сталінського НКВС Антона Макаренка.

Про це пише Полтавський офіс УІНП.

Відповідне рішення ухвалили депутати Полтавської обласної ради 24 грудня на сесії. 

Антон Макаренко з 1935 року обіймав посаду помічника начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР. Уже з 1936 року виконував обов'язки керівника колонії НКВС № 5 у Броварах Київської області. Тому, згідно з законом, його ім'я належить до символіки російської імперської політики, а його ім'я в публічному просторі вважається пропагандою.

За словами регіонального представника УІНП Олега Пустовгара, в області підлягають перейменуванню ще три навчальні заклади. Це Полтавський ліцей імені Макаренка, Кременчуцький професійний ліцей імені Макаренка, науковий ліцей "Політ".

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.