На Полтавщині деколонізували академію імені Макаренка

Із назви коледжу "Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія" прибрали ім’я співробітника сталінського НКВС Антона Макаренка.

Про це пише Полтавський офіс УІНП.

Відповідне рішення ухвалили депутати Полтавської обласної ради 24 грудня на сесії. 

Антон Макаренко з 1935 року обіймав посаду помічника начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР. Уже з 1936 року виконував обов'язки керівника колонії НКВС № 5 у Броварах Київської області. Тому, згідно з законом, його ім'я належить до символіки російської імперської політики, а його ім'я в публічному просторі вважається пропагандою.

За словами регіонального представника УІНП Олега Пустовгара, в області підлягають перейменуванню ще три навчальні заклади. Це Полтавський ліцей імені Макаренка, Кременчуцький професійний ліцей імені Макаренка, науковий ліцей "Політ".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.