Довженко-Центр запустив онлайн-кінотеатр

Національний центр Олександра Довженка, що є найбільшим архівом українського художнього кіно, запускає власний онлайн-кінотеатр.

Про це інформує Довженко-центр.

"Ми презентуємо власний довгоочікуваний онлайн-кінотеатр. Тепер глядачі та глядачки мають змогу дивитися українські фільми різних епох легально і в найкращій якості!", - йдеться на фейсбук-сторінці Довженко-центру.

На платформі "Довженко-Центр. Онлайн" представлені фільми, оцифровані Кінолабораторією Довженко-Центру. Раніше ці роботи можна було побачити лише на кінофестивалях, спеціальних показах або в рамках тематичних програм. 

Переглянути фільми з колекції кінотеатру "Довженко-Центр. Онлайн" можна у будь-якій точці світу. Вартість одного перегляду – 85 гривень. На сайті вже є такі колекції: "Сергій Параджанов. Проби", "ТОП-100 найкращих українських фільмів", "Українська комедія", "Літературний кіноканон", "Документи епохи", "Українське поетичне кіно". Тут можна переглянути такі стрічки як "Людина з кіноапаратом" Дзиґи Вертова, "Земля" Олександра Довженко, "Коліївщина" Івана Кавалерідзе, "Київські фрески" Сергій Параджанов та багато інших фільмів з української кінокласики.

Окрім фільмів, на платформі працює розділ "Лекторій", де публікуються лекції, інтерв'ю, курси та архівні матеріали з історії українського кінематографа. Наразі користувачі можуть безплатно переглянути шість лекцій, записаних у межах освітньої програми "Як перестати хвилюватися та полюбити українське кіно", яка у 2023 році отримала премію Кіноколо.

Створення онлайн-кінотеатру стало можливим завдяки краудфандинговій кампанії, ініційованій британським дослідником кіно Річардом Боссонзом у 2022 році. Фінансування здійснювалося коштом добровільних пожертв організацій та приватних осіб, що підтримали ініціативу Довженко-Центру.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".