На Полтавщині відреставрували скіфський горщик

На Полтавщині під час реставрації відтворили з понад 130 уламків скіфський горщик.

Про це повідомляє Історико-культурний заповідник "Більськ" у Фейсбуці, передає Укрінформ.

"Горщик, зображений на фотографіях, знайдено у 2024 році на поселенні Зелен Яр (округа селища Котельва). Скіфи виготовляли посуд ліплений, адже про гончарне коло не відали. Датується горщик VI-V ст. до н. е", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що висота виробу - 33 см, діаметр - 26 см. Під час реставрації його відтворили з понад 130 уламків.

Науковці розповідають, що на місці польових археологічних робіт виявлений артефакт ретельно очищують і фіксують його розташування. Кожна деталь важлива для відтворення історичного контексту.

Згодом розпочинається реставрація знайдених артефактів. У спеціальних лабораторіях реставратори очищують предмети від забруднень, відновлюють (за можливості) пошкоджені частини та вироби в цілому, надаючи їм фактично первозданного вигляду. Коли реставраційні роботи завершені, артефакт знаходить своє місце в наукових фондах, досить часто потрапляють на виставки чи в постійні експозиції.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.