АНОНС: Екскурсії місцями Революції Гідності

Музей Майдану у лютому запрошує на екскурсії "Місцями Революції Гідності".

Революція Гідності – це не лише сторінки підручників. Це історія, яка створювалась на наших вулицях, у наших серцях і долях. Це боротьба, яка змінила Україну і кожного з нас.

Пропонуємо вам вирушити у подорож місцями, де народжувалася новітня українська нація. Доторкнутися до живої історії, почути розповіді про мужність, біль, солідарність і прагнення до свободи.

11 лютого | "Ініціативи Майдану"

Ви дізнаєтесь, як на Майдані працювала справжня "держава у державі":

- Як волонтери організовували побут і допомогу.

- Де працювали лікарі, які рятували життя поранених.

- Як мистецтво стало ще одним фронтом боротьби.

- Чому Майдан був не лише протестом, а й величезним простором солідарності та співпраці.

Зустріч біля будівлі КМДА (вул. Хрещатик, 36)

15 лютого | "Хроніка подій"

Цей маршрут проведе вас через ключові локації Майдану: Михайлівську площу, майдан Незалежності, вулицю Інститутську, алею Героїв Небесної Сотні.

Ви дізнаєтеся:

- Як все починалося у листопаді 2013 року.

- Як змінювався Майдан – від мирних протестів до протистояння.

- Чому люди залишали свої домівки і виходили боротися за майбутнє.

- Хто такі Герої Небесної Сотні, і чому їхній подвиг не можна забути.

Зустріч на Михайлівській площі (біля банера про Героїв Небесної Сотні)

Участь безкоштовна. Щоб записатися на екскурсію, заповніть форму за посиланням для реєстрації.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.