Українські архітектори закликали провести відкритий конкурс на проєкт Національного військового меморіалу

Національна спілка архітекторів України та Архітектурна палата НСАУ закликали провести відкритий конкурс на кращу проєктну пропозицію для будівництва Національного військового меморіального кладовища.

Відповідне звернення оприлюднили на сайті НСАУ. 

Навесні 2023 року конкурсна комісія НСАУ розробила дорожню карту та рекомендації для Міністерства ветеранів щодо його проведення конкурсу, який так і не відбувся.

"Натомість наявні процеси навколо будівництва НВМК – від вибору ділянки до тендерних процедур – є вочевидь непрозорими, викликають обурення та відчуття несправедливості, про що свідчить звернення громадськості щодо національного військового меморіального кладовища, підписане авторитетними лідерами громадянського суспільства та професійних спільнот, родичами загиблих військових. Це сотні підписів", – зазначають у спілці архітекторів.

У НСАУ стверджують, що конкурси "є найкращим рішенням для винайдення сильної ідеї", а також "способом проведення суспільного діалогу на такі складні та суспільно-важливі теми, як меморіалізація та увічнення пам'яті захисників". Такі конкурси вже проводили у Вінниці, Львові, Миколаєві та Сумах.

Відтак Національна спілка архітекторів та Архітектурна палата НСАУ звернулися до президента, прем'єр-міністра та міністерки ветеранів із закликом провести відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію комплексу НВМК.

"Ми готові надавати всебічні професійні консультації замовнику конкурсу для забезпечення прозорості та публічності конкурсних процедур, залучення найширшого кола архітекторів до участі та винайдення найкращого містобудівного та архітектурно-просторового рішення", – йдеться у заяві.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.