У музеї "Територія Терору" оцифрують документи з архівів радянських політвʼязнів

У львівському меморіальному музеї тоталітарних режимів "Територія Терору" оцифрують документів з архівів політвʼязнів радянського тоталітарного режиму.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею "Територія Терор".

Проєкт "Документація спротиву" реалізують у музеї "Територія Терору" спільно з ГО "Новий Музей" та за підтримки грантової програми House of Europe.

В межах проєкту оцифрують близько 2000 документів, серед яких побутові документи — особисті листи політвʼязнів, вітальні листівки, нотатки та організовані — листівки УПА, документи самвидаву та рукописи.

У музеї також підготують текстові версії до супровідних наративних інтерв'ю, аби сформувати цілісну колекцію, яку збережуть для наступних досліджень.

Всі оцифровані матеріали розмістять у вільному доступі на сайті музею "Територія Терору" та у реєстрі Музейного фонду України.

Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" — меморіальний музей тоталітарних режимів. Музей розташований у Львові на території колишніх ґетто та пересильної тюрми №25. Серед основних напрямів діяльності інституції — документування усноісторичних свідчень про трагічні події від 1930-х років і дотепер.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.