У музеї "Територія Терору" оцифрують документи з архівів радянських політвʼязнів

У львівському меморіальному музеї тоталітарних режимів "Територія Терору" оцифрують документів з архівів політвʼязнів радянського тоталітарного режиму.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею "Територія Терор".

Проєкт "Документація спротиву" реалізують у музеї "Територія Терору" спільно з ГО "Новий Музей" та за підтримки грантової програми House of Europe.

В межах проєкту оцифрують близько 2000 документів, серед яких побутові документи — особисті листи політвʼязнів, вітальні листівки, нотатки та організовані — листівки УПА, документи самвидаву та рукописи.

У музеї також підготують текстові версії до супровідних наративних інтерв'ю, аби сформувати цілісну колекцію, яку збережуть для наступних досліджень.

Всі оцифровані матеріали розмістять у вільному доступі на сайті музею "Територія Терору" та у реєстрі Музейного фонду України.

Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" — меморіальний музей тоталітарних режимів. Музей розташований у Львові на території колишніх ґетто та пересильної тюрми №25. Серед основних напрямів діяльності інституції — документування усноісторичних свідчень про трагічні події від 1930-х років і дотепер.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.