у Луцьку історик Володимир Бірчак розповів про останніх українських повстанців

Історик і сержант 13 бригади «Хартія» Володимир Бірчак у Луцьку провів публічну лекцію про останніх повстанців 1960-1967 років.

Про це пише Район.Історія. 

Володимир Бірчак шість років працював заступником директора архіву СБУ в Києві. Під час займання цієї посади, він багато часу присвятив дослідженню документів про життя націоналістів. Сам історик виріс у родині повстанців.

Володимир Бірчак порівняв вірність повстанців тримати свою присягу упродовж багатьох років і не зламатися з вірністю японців. Він розповів про бої за острів вулканічного походження Іодзімі між військами США та Японії 1944 року. Останні втратили понад 20 тисяч військовослужбовців, а ті, хто вижили, залишилися у підземному місті з власною системою криївок, і покинули його тільки у 1949 році, не знаючи, що Японія капітулювала.

"Я в жодному випадку не хочу рівняти українських повстанців з японцями, тому що це справді була імперська окупаційна армія, яка наробила дуже багато зла. Але оцей приклад як вони довго не здавалися надихнув знайти такі приклади в Україні", – додав історик. 

 
Фото: Волинський краєзнавчий музей

Вважається, що останній бій українських націоналістів проти "совєтів" відбувся 14 квітня 1960 року. Серед бійців були Петро Пасічний "Чорний", його дружина Марія Пальчак "Стефа" і Олег Цетнарський "Іван молодший". За словами історика, вони діяли на стику Тернопільської та Івано-Франківської областей: акцію проводили в одній області, а криївку тримали в іншій. Та зрештою і їх викрили. 

Також історик поділився історією про "бурякових робінгудів" – Миколу Поголоду та його побратима, з яким переховувався на Закарпатті. У 1963 році вони прийшли на територію Тернопільської області й викрали з місцевого колгоспу вантажівку, перевдягнулися у робочий одяг і їздили по колгоспних полях, збираючи цукровий буряк. Овочі завозили в село і роздавали людям. Вже коли вони збирались повертатися на Закарпаття, їх виявив відділ КДБ. Чоловіки прийняли бій, в якому загинули.

Останній зафіксований насильний бій відбувся у селі Рукомиш Тернопільської області. Там розташовано багато печер, в одній з яких у сорокових роках оселився Юрій Михайлецький. Його виявила оперативна група КДБ у 1967 році. Противники закинули в печеру димові шашки, щоб "викурити" звідти підпильника. Але той накрив голову курткою, облив себе газом з лампи й підпалив.

 
Фото: Волинський краєзнавчий музей

Також історик зауважив, що наразі відомо лише 30-40% про життя повстанців після шістдесятих років. Усе тому, що коли КДБ знищував документи в 1990-1991-му, то зруйнували весь науково-довідковий апарат. Багато справ зараз зберігаються під назвами "Крокодил", "Куртизанка" та подібне. Тому знайти потрібні документи серед тисячі інших вкрай складно. 

"Зараз ми живемо в найдовший період незалежності, який був в Україні. Я бачив сьогодні хлопців і дівчат, які не знають що таке Радянський Союз. У Першу та Другу світову війну ми воювали за імперські інтереси. Тоді питання держави не стояло, хоча, можливо, у хлопців і дівчат були ці речі в голові. Зараз ми маємо власну державу. Це є наш абсолют, який ми мусимо захищати… Ми зараз маємо державу, і нам не треба воювати за чужі інтереси. Тому пам'ятайте, що "плач свободи ще не дав нікому, а хто борець – той здобуває світ", – завершив свій виступ Володимир Бірчак. 

 
Фото: Волинський краєзнавчий музей

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.