Історикиню Оксану Кісь призначили головою Національного фонду досліджень України

Історикиню та антропологиню Оксану Кісь призначили новою головою Національного фонду досліджень України.

Про це повідомили на сайті уряду.

"Це не почесна посада і не нагорода, а величезна відповідальність і важка праця на громадських засадах, тому не заздріть. Краще долучайтеся – у нас багато роботи для експертів/ок в межах оцінювання конкурсних заявок і для членів/ок конкурсних комісій, а ще – трохи грошей для найкращих вчених на їхні суперські дослідницькі проєкти. Я відкрита до розмови про те, як Фонд може краще відповідати на запити академічної спільноти і радо вислухаю конструктивну критику", – написала Оксана Кісь на своїй сторінці у Фейсбук.

Оксана Кісь — українська науковиця, історикиня та антропологиня, докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. Вона є президенткою Української асоціації дослідниць жіночої історії та співзасновницею Української асоціації усної історії. З 2019 року є членкинею наукової ради НФДУ, головою секції соціальних та гуманітарних наук, заступницею голови Фонду.

Наукові інтереси історикині охоплюють українську жіночу історію, феміністську антропологію, усну історію, гендерні трансформації в постсоціалістичних країнах, феміністські студії і фемактивізм в сучасній Україні, повсякденне життя у таборах переміщених осіб у повоєнній Європі.

Авторка та упорядниця кількох книг, зокрема збірки наукових праць "Жінки Центрально-Східної Європи в часи Другої світової війни: специфіка досвіду в часи екстремального насильства", "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти", а також "Жінка в традиційній українській культурі другої половини XIX – початку XX ст.".

"Оксана Романівна Кісь має багаторічний досвід у наукових дослідженнях та управлінні науковими проєктами. Її фахові знання і стратегічне мислення будуть спрямовані на подальший розвиток НФДУ та підтримку наукових ініціатив, що сприяють зміцненню наукового потенціалу країни", – додали в Національному фонді досліджень.

 

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.