Кандидат у президенти Польщі у Львові записав провокативне відео на фоні пам'ятника Бандері

Кандидат у президенти Польщі від коаліції "Конфедерація" Славомір Менцен у річницю повномасштабного російського вторгнення відвідав Львів, де записав провокативне відео на фоні пам'ятника Степану Бандері.

Це відео Славомір Менцен опублікував у соцмережі Х.

"Бандера - це терорист, який за часів Другої Речі Посполитої був засуджений польським судом до смертної кари за вбивства поляків. Потім він заснував Організацію українських націоналістів, яка несе відповідальність за різанину на Волині. Люди цього чоловіка вбили 100 тисяч поляків", - заявив Славомір Менцен, додавши, що Україна має якомога швидше покінчити "з культом Бандери".

Менцен прибув до Львова разом з депутаткою Європарламенту від "Конфедерації" Анною Брилкою, яка нещодавно заявила, що Польща мала би отримати від України "гарантію повернення" наданої їй допомоги. "Це (пам'ятник Бандері в Україні. - Ред.) - це те саме, якби у Німеччині будували пам'ятники Гітлеру", - додала Анна Брилка

На такі дії польських політиків різко відреагував мер Львова Андрій Садовий: "Проросійському політику з польським паспортом Славоміру Менцену варто проявити хоробрість і записати відео біля Донецької стели. Може поїхати на фронт і поділитися своїми думками, зокрема з польськими добровольцями. Треба перевірити чи йому взагалі дозволено в'їзд в Україну", - написав Андрій Садовий у соціальній мережі Х. 

У відповідь на це Менцен заявив, він "поляк і поїхав до гарного та культурно польського міста Львова, якому колись росіяни завдали багато шкоди". "Там я побачив пам'ятник Бандері, культ бандерівських злочинців на чолі з Шухевичем. Вам має бути соромно, що в такому чудовому місті ви погоджуєтеся на культ геноцидів, злочинців і вбивць моїх співвітчизників", - зазначив польський політик.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.