У Львові відновили пошкоджену внаслідок обстрілів половецьку бабу з кургану Сторожова могила

Відновлену тисячолітню кам’яну статую встановили біля Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.

Про це повідомила Великоновосілківська селищна військова адміністрація.

"Ця давня скульптура, яка мала ритуальне значення, була пошкоджена внаслідок ворожих обстрілів. Завдяки зусиллям волонтерів та воїнів ЗСУ вдалося врятувати понад 200 уламків статуї", — йдеться у повідомленні адміністрації.

Скульптори Сергій Якунін, Олекса Фурдіяк та Олег Капустяк, працюючи в майстернях Львова, безоплатно здійснили відновлення пам'ятки. До роботи долучився також реставратор Тарас Олещук, який виготовив металеві кріплення для фіксації елементів.

"Процес реконструкції включав збирання трьох великих уламків торса, вклеювання голови та рук, а також відтворення дрібних деталей зі знайдених цементних фрагментів. Понад 40 шматків скульптури було використано для формування її спини", — зазначили в селищній адміністрації.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.