Міністр культури та національної спадщини Польщі про ексгумації в Пужниках

Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща Ганна Врублевська розповіла деталі про заплоновані ексгумації жертв Волинської різанини на Тернопільщині.

Про це пишуть польські ЗМІ. 

Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща відповідає за ексгумацію жертв Волинської різанини. Ганна Врублевська "сподівається", що ексгумаційні роботи в Пужниках розпочнуться у квітні цього року. Це одне з 15 місць, куди вже подано заявки українській стороні. Ще в 14 місцях погодження ще не надали.

"Ексгумаційні роботи в Пужниках на Поділлі – одна з 15 заявок, поданих польською стороною. Кожен випадок є однаково важливим і розглядається індивідуально з точки зору відповідності формальним вимогам.. У переговорному процесі ми як Польща єдині – ми діємо в національних інтересах. Робоча група під головуванням Павла Коваля, уповноваженого уряду з питань відновлення України, переглядає процедури, які зазнали невдачі в попередні роки. Ми ведемо переговори з українською стороною і перевіряємо, що ми можемо змінити в дуже складних процедурах, щоб процес проходив більш гладко. Я бачу добру волю з українського боку", – зазначила Ганна Врублевська.

Україна погодилася на ексгумацію жертв Волинської різанини на одному з місць злочину. Ексгумація буде проведена в селі Пужники Тернопільської області, де в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року було вбито від 50 до 120 польських жителів. Міністр наголосила, що питання ексгумацій жертв Волинської трагедії вимагає терпіння з обох боків. 

"Я прошу всіх набратися терпіння. Ми, звичайно, повинні пам'ятати, що це питання використовується, щоб зіграти на наших емоціях, у тому числі російськими військами. Я б не хотіла, щоб було відчуття, що ми піддаємося будь-яким маніпуляціям з будь-якого боку", – додала Ганна Врублевська.

 
Польський прем'єр Матеуш Моравецький біля хреста у Пужниках, 7 липня 2023 року
puzniki.pl

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.