Співпраця у справі ексгумації на Волині є для нас пріоритетом, - Посол України в Польщі

Василь Боднар зазначив, що тема подій на Волині залишається однією з найважливіших у польсько-українських відносинах.

Про це розповів посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв'ю PAP.

"Ми розуміємо, наскільки ця тема важлива для Польщі та скільки емоцій вона викликає у суспільстві. Ми хочемо, щоб ексгумація та пошукові роботи проводилися відкрито і з повагою до родин загиблих. Співпраця у цій справі є для нас пріоритетом", – запевнив Василь Боднар.

Дипломат нагадав, що співпраця у цій сфері активізувалася в останні місяці. Наприкінці листопада 2024 року міністри закордонних справ двох країн підписали спільну заяву з цього питання. Також відбулися засідання робочої групи у Львові, пізніше зустріч президента України Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.

"На момент візиту президента Зеленського до Польщі було видано перший дозвіл на проведення ексгумаційних робіт. Зараз ми готуємося до польових робіт, які розпочнуться, як тільки дозволять погодні умови", – пояснив посол України в Польщі.

Посол зазначив, що перші кроки вже зроблені, та найближчими днями планується ще одне засідання робочої групи. За його словами, важливою ініціативою також стало б відновлення роботи спільної групи істориків та форуму громадянського суспільства, яка раніше діяла під егідою міністрів закордонних справ. 

"Ця тема, на жаль, стала більше політичною, ніж історичною, що ускладнює відкриту і конструктивну дискусію... Без політичної волі та залучення державних інституцій мало чого можна досягти", – додав дипломат.

Посол України в Польщі також згадав про місця поховань і пам'ятні місця, пов'язані з іншими конфліктами, зокрема, з Другою світовою війною, польсько-більшовицькою війною або операцією "Вісла". Він зазначив, що ці місця також потребують догляду та вшанування, і що співпраця у цій сфері може стати прикладом для вирішення складніших тем.

"Ми повинні схилитися над могилами по обидва боки кордону, ще раз перепросити і рухатися далі. Зосередження лише на минулому може завести нас у глухий кут", – попередив Боднар.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.