Співпраця у справі ексгумації на Волині є для нас пріоритетом, - Посол України в Польщі

Василь Боднар зазначив, що тема подій на Волині залишається однією з найважливіших у польсько-українських відносинах.

Про це розповів посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв'ю PAP.

"Ми розуміємо, наскільки ця тема важлива для Польщі та скільки емоцій вона викликає у суспільстві. Ми хочемо, щоб ексгумація та пошукові роботи проводилися відкрито і з повагою до родин загиблих. Співпраця у цій справі є для нас пріоритетом", – запевнив Василь Боднар.

Дипломат нагадав, що співпраця у цій сфері активізувалася в останні місяці. Наприкінці листопада 2024 року міністри закордонних справ двох країн підписали спільну заяву з цього питання. Також відбулися засідання робочої групи у Львові, пізніше зустріч президента України Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.

"На момент візиту президента Зеленського до Польщі було видано перший дозвіл на проведення ексгумаційних робіт. Зараз ми готуємося до польових робіт, які розпочнуться, як тільки дозволять погодні умови", – пояснив посол України в Польщі.

Посол зазначив, що перші кроки вже зроблені, та найближчими днями планується ще одне засідання робочої групи. За його словами, важливою ініціативою також стало б відновлення роботи спільної групи істориків та форуму громадянського суспільства, яка раніше діяла під егідою міністрів закордонних справ. 

"Ця тема, на жаль, стала більше політичною, ніж історичною, що ускладнює відкриту і конструктивну дискусію... Без політичної волі та залучення державних інституцій мало чого можна досягти", – додав дипломат.

Посол України в Польщі також згадав про місця поховань і пам'ятні місця, пов'язані з іншими конфліктами, зокрема, з Другою світовою війною, польсько-більшовицькою війною або операцією "Вісла". Він зазначив, що ці місця також потребують догляду та вшанування, і що співпраця у цій сфері може стати прикладом для вирішення складніших тем.

"Ми повинні схилитися над могилами по обидва боки кордону, ще раз перепросити і рухатися далі. Зосередження лише на минулому може завести нас у глухий кут", – попередив Боднар.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.