Співпраця у справі ексгумації на Волині є для нас пріоритетом, - Посол України в Польщі

Василь Боднар зазначив, що тема подій на Волині залишається однією з найважливіших у польсько-українських відносинах.

Про це розповів посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв'ю PAP.

"Ми розуміємо, наскільки ця тема важлива для Польщі та скільки емоцій вона викликає у суспільстві. Ми хочемо, щоб ексгумація та пошукові роботи проводилися відкрито і з повагою до родин загиблих. Співпраця у цій справі є для нас пріоритетом", – запевнив Василь Боднар.

Дипломат нагадав, що співпраця у цій сфері активізувалася в останні місяці. Наприкінці листопада 2024 року міністри закордонних справ двох країн підписали спільну заяву з цього питання. Також відбулися засідання робочої групи у Львові, пізніше зустріч президента України Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.

"На момент візиту президента Зеленського до Польщі було видано перший дозвіл на проведення ексгумаційних робіт. Зараз ми готуємося до польових робіт, які розпочнуться, як тільки дозволять погодні умови", – пояснив посол України в Польщі.

Посол зазначив, що перші кроки вже зроблені, та найближчими днями планується ще одне засідання робочої групи. За його словами, важливою ініціативою також стало б відновлення роботи спільної групи істориків та форуму громадянського суспільства, яка раніше діяла під егідою міністрів закордонних справ. 

"Ця тема, на жаль, стала більше політичною, ніж історичною, що ускладнює відкриту і конструктивну дискусію... Без політичної волі та залучення державних інституцій мало чого можна досягти", – додав дипломат.

Посол України в Польщі також згадав про місця поховань і пам'ятні місця, пов'язані з іншими конфліктами, зокрема, з Другою світовою війною, польсько-більшовицькою війною або операцією "Вісла". Він зазначив, що ці місця також потребують догляду та вшанування, і що співпраця у цій сфері може стати прикладом для вирішення складніших тем.

"Ми повинні схилитися над могилами по обидва боки кордону, ще раз перепросити і рухатися далі. Зосередження лише на минулому може завести нас у глухий кут", – попередив Боднар.

 

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.