Довженко-Центр презентував колекцію "Шевченкіана у кіно"

Національний центр імені Олександра Довженка до 211-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка презентував колекцію "Шевченкіана у кіно" .

Про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці, пише Укрінформ.

Зокрема, Довженко-Центр презентував фільм режисера Петра Чардиніна "Тарас Шевченко" 1926 року.

Це перший український байопік про генія, створений до 112-річчя з його народження досвідченим майстром масштабних і складних постановок. Стрічка з успіхом йшла у прокаті в Україні та за кордоном і стала найуспішнішим кінопроєктом 1926 року. Шевченка у фільмі зіграв Амвросій Бучма.

Також серед презентованих стрічка режисера Ігоря Савченка "Тарас Шевченко" 1951 року.

"Масштабна картина, що входила в план постановки ще з 1940-х. Фільм охоплює життя Шевченка вже з 1841 року і подає його за вимогами пізнього сталінізму перш за все як революціонера. Роль Шевченка виконав Сергій Бондарчук", - зауважили у Довженко-Центрі.

Третім презентованим став фільм режисера Володимира Денисенка "Сон" 1964 року. Фільм став дебютом для Івана Миколайчука, в якому він знімався паралельно з "Тінями забутих предків".

"Складнокомпозиційне поетичне осмислення життя Шевченка, що переплело його біографію з сюжетом "Сну", спогадами, фантазіями та видіннями. Цим Денисенко полемізував із "Шевченком2 1951-го, і реактуалізував його образ для шістдесятників", - акцентували у Довженко-Центрі.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.