Довженко-Центр презентував колекцію "Шевченкіана у кіно"

Національний центр імені Олександра Довженка до 211-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка презентував колекцію "Шевченкіана у кіно" .

Про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці, пише Укрінформ.

Зокрема, Довженко-Центр презентував фільм режисера Петра Чардиніна "Тарас Шевченко" 1926 року.

Це перший український байопік про генія, створений до 112-річчя з його народження досвідченим майстром масштабних і складних постановок. Стрічка з успіхом йшла у прокаті в Україні та за кордоном і стала найуспішнішим кінопроєктом 1926 року. Шевченка у фільмі зіграв Амвросій Бучма.

Також серед презентованих стрічка режисера Ігоря Савченка "Тарас Шевченко" 1951 року.

"Масштабна картина, що входила в план постановки ще з 1940-х. Фільм охоплює життя Шевченка вже з 1841 року і подає його за вимогами пізнього сталінізму перш за все як революціонера. Роль Шевченка виконав Сергій Бондарчук", - зауважили у Довженко-Центрі.

Третім презентованим став фільм режисера Володимира Денисенка "Сон" 1964 року. Фільм став дебютом для Івана Миколайчука, в якому він знімався паралельно з "Тінями забутих предків".

"Складнокомпозиційне поетичне осмислення життя Шевченка, що переплело його біографію з сюжетом "Сну", спогадами, фантазіями та видіннями. Цим Денисенко полемізував із "Шевченком2 1951-го, і реактуалізував його образ для шістдесятників", - акцентували у Довженко-Центрі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.