На Верецькому перевалі вшанують пам’ять розстріляних січовиків Карпатської України

16 березня на Верецькому перевалі відбудеться вшанування пам’яті розстріляних січовиків Карпатської України.

Про це інформує Меморіально-пошукового центру "Доля".

Колектив Меморіально-пошукового центру "Доля" напередодні упорядкував територію Меморіалу січовикам Карпатської України на Верецькому перевалі. Пошуковці прибрали сухостій та побутове сміття, забезпечивши належний вигляд місця, де вшановується пам'ять Героїв.

На Меморіальному військовому кладовищі поховані 22 Герої Карпатської України.

За свідченнями очевидців, розстріли українців угорськими та польськими військами у берені 1939-го відбувалися в радіусі 12-15 км навколо Верецького перевалу, а також уздовж кордону Польщі та Чехословаччини.

Вшанування пам'яті Герої Карпатської України відбудеться на Верецькому перевалі у неділю, 16 березня о 13:00 год.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.