В Україні створили веб-сайт з фотоархівом Леґіону Українських Січових Стрільців

Архів фотографій Леґіону Українських Січових Стрільців створено на основі оцифрованих зображень з оригінальних фотонегативів на склі (кліше), що зберігаються в архівах Українського Музею та Бібліотеки у Стемфорді і Науковому Товаристві ім. Шевченка в Америці.

Про це повідомив ініціатор створення сайту, член НТШ, кандидат економічних наук Василь Лопух.

"Розпочинаючи роботу на створенням веб-сайту думав, що це буде статичний сайт з фотографіями нашого війська і більше не доведеться там щось доробляти. Багато фотографій відомі. Є багато публікацій про УСС. Проте, мало хто знає, що в США зберігаються кілька тисяч оригінальних кліше учасників бойових дій у складі УСС. Не знаю, чи є ще якийсь ресурс, де б фотографії з ориґінальних кліше, періоду 1-ї Світової війни, були зібрані та систематизовані в такій кількості в одному місці", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Василь Лопух.

На веб-сайті в розділі КОЛЕКЦІЇ є дві Ґалереї: "Альбом уніформ М. Битинського" (151 зображення), з архівного фонду УМБ, і "УВАН – Михайло Гайворонський" (503 зображення), з архівного фонду Української Вільної Академії Наук у США (УВАН).

Розділ "Фото архів УСС" складається з кількох тематичних підрозділів і ґалерей, зокрема: "Роки", "Реґіони бойових дій", "Авторські фотографії", фотографії "Без інформацій".

Фотографії двох колекцій, які мали будь-які інформації, згруповано і викладено у відповідних тематичних розділах. Окрім того, у профілі кожного зображення подано таку інформацію: реєстраційний індекс кожного файлу, місце зберігання і всі доступні "ключові слова". Ця інформація дасть змогу робити пошук за роками, місцем бойових дій, прізвищем фотографа, прізвищами осіб, зображених на фотографіях (якщо були такі дані).

Кількість місцевостей, де відбувалися бойові дії, або місця де зроблено фотографію, загалом сягає майже 200 назв. Для зручности, усі фотографії згруповано в Ґалереях за областями. Окрім того є окремі Ґалереї: "Київ", "Одеса", "Карпати", "Австрія".

Доступ до веб-сайту з фотоархівом Леґіону Українських Січових Стрільців буде відкрито 15 березня о 10:00.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.