На Львівщині засудили вандала, який сплюндрував могили Січових Стрільців та воїнів УГА

На Львівщині засудили вандала до 9 років ув’язнення за наругу над могилами та знищення 59 пам’ятників Січових Стрільців та воїнів Галицької Армії на цвинтарі у Стрию.

Про це повіомила Львівська обласна прокуратура.

"Прокурори в суді довели, що у березні 2021 року мешканець одного з сіл Стрийського району, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, вчинив наругу над могилами на території старого кладовища у Стрию", - йдеться у повідомленні.

Зокрема, обвинувачений зруйнував 59 надмогильних бетонних пам'ятників на місці поховання воїнів Українських Січових Стрільців та воїнів Української Галицької Армії.

Чоловіка "на гарячому" застав охоронець кладовища і відразу викликав правоохоронців.

Сума збитків, завдана протиправними діями обвинуваченого, складає майже 700 тис. грн.

За наругу над могилами 23-річний чоловік отримав 9 років позбавлення волі.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.