У США опублікували засекречені документи про вбивство Кеннеді

Національний архів США опублікував понад 80 000 сторінок матеріалів, пов’язані з убивством колишнього президента Джона Кеннеді в 1963 році.

Про це пише Reuters, передає УНІАН.

Наприкінці листопада 2024 року, після перемоги на виборах, Дональд Трамп повторив передвиборчу обіцянку опублікувати останні документи, пов'язані зі вбивством Джона Кеннеді. Цифрові документи включають, зокрема, PDF-файли раніше засекречених записів. З ними можна ознайомитись на сайті Національного архіву США.

Багато документів відображають роботу слідчих, з них можна "дізнатися більше про час перебування вбивці Лі Харві Освальда в Радянському Союзі та відстежити його пересування протягом місяців, що передували вбивству Кеннеді в Далласі 22 листопада 1963 року".

35-й президент США Джон Фіцджеральд Кеннеді був застрелений під час візиту в Даллас, штат Техас, 22 листопада 1963 року. Американське розслідування 1964 року, яке вела офіційна комісія, встановило, що Кеннеді був убитий американським громадянином Лі Гарві Освальдом, який раніше жив у Радянському Союзі, і що він діяв самостійно. Освальд був убитий у поліцейському управлінні Далласа через два дні після арешту. Вбивство президента Кеннеді досі викликає багато спекуляцій.

 
Теми

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.