У Полтаві презентували книгу "Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди"

З нагоди 386-ої річниці від дня народження Івана Мазепи, у Полтаві презентували книгу-брошуру "Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди", яка є спільним проєктом Державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви" та Українського інституту національної пам’яті.

Про це інформує Полтавський офіс Українського інституту національної пам'яті.

Ця книга – результат опрацювання упорядниками багатьох історичних джерел та досліджень і спростовує 10 найпоширеніших міфів про Полтавську битву та Івана Мазепу. 

"Попри те, що нас від часів Гетьманщини відділяють майже 4 століття, його ім'я залишається об'єктом міфів та маніпуляцій російсько-імперської пропаганди. Щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги – Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою" , – зазначила виконувачка обов'язків голови Українського інституту національної пам'яті Юлія Гнатюк.

Представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області, менеджер проєкту Олег Пустовгар розповів про майбутні перспективи масштабування виставки: "Проєкт "Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru-пропаганди" має три складові - це банерна виставка, яку презентовано музейникам та громадськості Полтавщини 17 березня 2021 року. До речі, ми цьогоріч співпрацюємо з міською владою Полтави щодо масштабування виставки до рівня вуличної задля експонування у центрі Полтави, у Корпусному парку. По друге, це 30-хвилинне просвітницьке відео. По-третє, це брошура, яку сьогодні презентуємо і передаємо до усіх шкіл та бібліотек Полтавської міської громади".

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.