Українські письменники закликають повернути Росії її історичну назву – "Московія"

Українські письменники звернулися до президента України Володимира Зеленського із закликом офіційно повернути Росії її історичну назву – "Московія".

 Про це повідомляє "Главком".

У своєму зверненні автори наголошують, що Росія привласнила значну частину української історії та культурної спадщини.

"Разом з украденою в нас давньою назвою, сусідня країна присвоїла собі й шмат нашої історії, яка сягає своїм корінням у древні цивілізації, нащадками яких є ми, українці, а не вони, вихідці андрофагів. Украдені ними наша назва з нашими цивілізаційними досягненнями, закарбованими в історії, потрібні їм для маскування перед світом свого справжнього обличчя та справжнього єства", - йдеться у зверненні.

Відомі українські письменники, серед яких Василь Шкляр, Любов Відута, Олекса Бик, Лариса Ніцой, Роман Коваль вважають, що повернення справжньої назви допоможе не лише відновити історичну справедливість, а й сприятиме усвідомленню поневоленими народами імперії їхньої ідентичності:

"Світ має бачити приклад не лише героїчної боротьби українців за свою державність, суверенітет, територіальну цілісність, а й утвердження історичної справедливости – поставити Московію на її справжнє історичне місце колишнього улусу Золотої Орди. Поверненням імперії зла історичної назви "Московія", українці дають шанс поневоленим та асимільованим імперією народам на усвідомлення ними своєї ідентичности й окремішности від імперського зла, під гнітом якого вони опинилися".

 

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.