У Львові музеї збирають кошти на відновлення знищеного музею Романа Шухевича

8-9 березня кілька музеїв Львова скасують плату за вхід, закликаючи відвідувачів долучитися до збору коштів на відбудову музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, знищеного російськими шахедами.

Про це повідомили в ЛМР.

у Львові проводитимуть велику міську акцію "Музей для музею". Суть якої – у ці дні музеї оголошують дні відкритих дверей, тобто не отримуватимуть прибутку за вхідні квитки від відвідувачів. Натомість закликатимуть гостей, що відвідають заклади, донатити на відновлення та відбудову знищеного росіянами музею Романа Шухевича через кюар коди.

В цій акції беруть участь такі міські установи: Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького, Меморіальний музей ім. Соломії Крушельницької, Музей тоталітарних режимів "Територія терору". Також до акція запрошують до участі і приватні, і музеї іншого підпорядкування, щоб спільними зусиллями відновити музей Романа Шухевича у Львові.

Нагадаємо, в ніч на 1 січня 2024 року музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича зруйнував російський обстріл. Містом було оголошено Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на проєктну пропозицію з відновлення музею. До роковин з Дня народження Романа Шухевича презентували ескіз проєкту відновлення зруйнованого музею, який переміг на архітектурному конкурсі. 

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.