Митрополичі сади та бібліотеку Шептицького у Львові повернуть УГКЦ

Після тривалої судової тяганини Митрополичі сади у Львові остаточно передадуть Українській греко-католицькій церкві.

Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.

Відповідний меморандум 5 березня підписали Львівська ОВА, Львівська міська рада, адміністрація Держспецзв`язку, Концерн радіомовлення і Курія Львівської архиєпархії Української греко-католицької церкви.

"Сторони досягнули компромісу та напрацювали дорожню карту щодо передачі Митрополичих садів і будівлі по вулиці Листопадового Чину, 28, у Львові для потреб УГКЦ. Надзвичайно важливо, що передача відбуватиметься у належний та законодавчо визначений спосіб із забезпеченням інтересів Церкви, громади та держави", — зазначив Максим Козицький.

Львівська міська рада передасть комунальну ділянку нижніх Митрополичих садів Львівській ОВА, тобто державі. Концерн радіомовлення припинить користування іншими двома ділянками садів. Держспецзв'язку передасть будівлю бібліотеки на вулиці Листопадового чину, 28 Львівській ОВА. І вже після цього ОВА об'єднає три земельні ділянки в одну і передасть весь земельний комплекс разом з бібліотекою Церкві.

"Це більше, ніж просто юридичне рішення. Це відновлення справедливості та поваги до спадщини нашого міста. Те, що колись було відібрано комуністами, має належати його законним власникам", — коментує міський голова Львова Андрій Садовий.

Митрополичі сади заклали у 1762-1771 роках. Територія належить до спадщини ЮНЕСКО. У постійному користуванні Львівської архиєпархії УГКЦ перебували верхні сади, де відбуваються урочистості, концерти. Водночас нижні сади, за які була суперечка, занедбані, територію не використовували. Під час радянської окупації, 1951 року, цю ділянку передали Львівському обласному управлінню зв'язку.

 
Теми

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.