Митрополичі сади та бібліотеку Шептицького у Львові повернуть УГКЦ

Після тривалої судової тяганини Митрополичі сади у Львові остаточно передадуть Українській греко-католицькій церкві.

Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.

Відповідний меморандум 5 березня підписали Львівська ОВА, Львівська міська рада, адміністрація Держспецзв`язку, Концерн радіомовлення і Курія Львівської архиєпархії Української греко-католицької церкви.

"Сторони досягнули компромісу та напрацювали дорожню карту щодо передачі Митрополичих садів і будівлі по вулиці Листопадового Чину, 28, у Львові для потреб УГКЦ. Надзвичайно важливо, що передача відбуватиметься у належний та законодавчо визначений спосіб із забезпеченням інтересів Церкви, громади та держави", — зазначив Максим Козицький.

Львівська міська рада передасть комунальну ділянку нижніх Митрополичих садів Львівській ОВА, тобто державі. Концерн радіомовлення припинить користування іншими двома ділянками садів. Держспецзв'язку передасть будівлю бібліотеки на вулиці Листопадового чину, 28 Львівській ОВА. І вже після цього ОВА об'єднає три земельні ділянки в одну і передасть весь земельний комплекс разом з бібліотекою Церкві.

"Це більше, ніж просто юридичне рішення. Це відновлення справедливості та поваги до спадщини нашого міста. Те, що колись було відібрано комуністами, має належати його законним власникам", — коментує міський голова Львова Андрій Садовий.

Митрополичі сади заклали у 1762-1771 роках. Територія належить до спадщини ЮНЕСКО. У постійному користуванні Львівської архиєпархії УГКЦ перебували верхні сади, де відбуваються урочистості, концерти. Водночас нижні сади, за які була суперечка, занедбані, територію не використовували. Під час радянської окупації, 1951 року, цю ділянку передали Львівському обласному управлінню зв'язку.

 
Теми

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.