АНОНС: Публічний діалог "Життя після життя. Особисті книжкові колекції в українських культурних інституціях"

У рамках заходу відбудеться передача колекції доктора юридичних наук, дипломата, автора правової оцінки голодомору як геноциду, колишнього співробітника Національного музею Голодомору-геноциду Володимира Василенка до музейної книгозбірні.

Яка доля особистих книжкових колекцій після смерті їхніх власників? Чи можливе "життя" приватних книжкових зібрань після смерті господарів? Як культурні інституції працюють з переданими колекціями книг? Над цими й іншими питаннями будемо розмірковувати й ділитись досвідом разом зі спікерами:

Леся Василенко – юристка, правозахисниця, громадська та політична діячка, депутатка Верховної Ради України IX скликання, донька Володимира Василенка;

Ольга Пацеля – хранителька книгозбірні Національного музею голодомору-геноциду;

Ігор Степурін – виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, співзасновник Благодійного фонду "Бібліотечна країна", видавець;

Євгенія Кравчук – депутатка Верховної Ради України IX скликання, заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики;

Олег Сербін – генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, доктор наук із соціальних комунікацій, кандидат історичних наук;

Лілія Правовєрова – завідувач відділу депозитарного зберігання наукових фондів Національної наукової медичної бібліотеки України;

Світлана Старовойт – виконувачка обов'язків директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті, кандидатка історичних наук.

Модератор: Андрій Іванець – провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Коли: 15 квітня о 17:00

Де: Національний музей Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3)

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.