IN MEMORIAM: Померла директорка Музею історії Києва Діана Попова

У віці 47 років пішла з життя генеральна директорка Музею історії Києва, кандидатка історичних наук Діана Попова.

Діана Попова залишила повідомлення, яке після її смерті опублікував її чоловік Олексій Лушніков у Facebook.

"Привіт усім. Пишу руками чоловіка. Так вийшло, що мій життєвий шлях на Землі закінчився. Я боролася як могла, але всесвіт сказав досить. Тримаючи за руки свого чоловіка я пішла під час Песах (мабуть, моє єврейське коріння на 25% зіграло тут головну роль). Вибачте якщо когось образила, не тримайте зла на мене. Я вдячна всім хто був в моєму житті. Люблю вас всіх. Сподіваюсь бути янголом охоронцем для своїх близьких", — йдеться у повідомленні.

Тривалий час Діана Попова боролася з онкологією.

Діана Попова закінчила Київський Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, Інститут міжнародних відносин і Національну академію управління. З жовтня 2014 року Попова очолювала Департамент культури Київської міської ради. У лютому 2021 року вона залишила посаду. З вересня 2022 року була директоркою Музею історії Києва.

Тривалий час Діана Попова боролася з онкологією.

"Вона гідно приймала виклики цих важких часів, вкладала в Музей усю свою нестримну енергію, залучала підтримку партнерів, надихала та гуртувала команду, прагнула, щоб музейні проєкти були яскравими та памʼятними!", - написали на Facebook-сторінці Музею. 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.