АНОНС: "Підземний" Чорнобиль: геологи-ліквідатори

Національний музей "Чорнобиль" запрошує на засіданні Дискусійного клубу ""Підземний" Чорнобиль: геологи-ліквідатори".

На засіданні Дискусійного клубу Національного музею "Чорнобиль" ви відкриєте для себе невідомий та невидимий, але страшний своїми наслідками "Чорнобиль-під-землею", загрозу якого відвернули. Відвернули неодноразово, не тільки в Чорнобилі, і не лише в 1986 році. В країні, де термін "екологія" знали лише біологи, де не було відповідного фаху, ніяких міністерств довкілля – на момент вибуху ядерного реактора ЧАЕС єдиними екологами, по факту, виявилися геологи.

Гість Клубу – діючий геолог-"надзвичайник", екогідрогеолог, доктор технічних наук Євген Яковлєв.

Під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Євген Олександрович спілкувався із такими відомими особами, як академіки Легасов і Веліхов, голови Урядової комісії Щербина і Силаєв, та багатьма іншими. Яскраві, емоційні спогади розкривають, яким чином вдалося в найгостріший період на відносно короткий час зламати забюрократизований, засекречений радянський стиль управління, і вибудувати дієву систему менеджменту ліквідацією. 

Розмову з гостем вестиме письменник і науковець Сергій Мирний.

Коли: 24 квітня, четвер, 16.00:

Де: Національний музей "Чорнобиль", мультимедійна зала Музею (м. Київ, пров. Хорива, 1)

Вхід вільний.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.