У Львові розпочали роботи з перенесення радянських поховань із Пагорба Слави

У Львові розпочали роботи з дослідження та ексгумації радянських поховань на території Пагорба Слави.

Про це повідомила Львівська міськрада.

Щоб перенести людські останки та надмогильні плити з цієї території на інший цвинтар місто отримало відповідне погодження від Міністерства культури та стратегічних комунікацій, оскільки меморіальний комплекс "Пагорб Слави" має статус пам'ятки історії. Замовником робіт визначено ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар".

"У Львові проведуть дослідження та ексгумацію поховань на території Пагорба Слави. Знайдені останки та надмогильні плити перенесуть на спеціально визначене місце на Голосківське кладовище", - йдеться в повідомленні.

Після демонтажу і перенесення надмогильних плит, фахівці Меморіально-пошукового центру "Доля" проведуть ексгумаційні роботи, які триватимуть близько двох місяців. Серед могил, які перенесуть, - останки агента НКВС Миколи Кузнєцова та майора Степана Путіна.

"Розуміємо, що особлива увага буде прикута до ексгумації могил Кузнєцова і Путіна. Переконаний, цей процес буде прозорим і відкритим із залученням фахівців, антропологів, судмедекспертів, правоохоронних органів, прокуратури та медіа, щоби не виникало питань щодо тих, хто саме похований у цих могилах. Є різні версії щодо цього питання, але тільки дослідження спростує або підтвердить цю інформацію", — зазначив директор комунального підприємства Львівської обласної ради "Меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета.

Загалом, на "Пагорбі Слави" є 226 одиничних поховань і чотири братські поховання часів Першої та Другої світових війн. Кладовище було закладено у 1915 році.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.