У Львові розпочали роботи з перенесення радянських поховань із Пагорба Слави

У Львові розпочали роботи з дослідження та ексгумації радянських поховань на території Пагорба Слави.

Про це повідомила Львівська міськрада.

Щоб перенести людські останки та надмогильні плити з цієї території на інший цвинтар місто отримало відповідне погодження від Міністерства культури та стратегічних комунікацій, оскільки меморіальний комплекс "Пагорб Слави" має статус пам'ятки історії. Замовником робіт визначено ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар".

"У Львові проведуть дослідження та ексгумацію поховань на території Пагорба Слави. Знайдені останки та надмогильні плити перенесуть на спеціально визначене місце на Голосківське кладовище", - йдеться в повідомленні.

Після демонтажу і перенесення надмогильних плит, фахівці Меморіально-пошукового центру "Доля" проведуть ексгумаційні роботи, які триватимуть близько двох місяців. Серед могил, які перенесуть, - останки агента НКВС Миколи Кузнєцова та майора Степана Путіна.

"Розуміємо, що особлива увага буде прикута до ексгумації могил Кузнєцова і Путіна. Переконаний, цей процес буде прозорим і відкритим із залученням фахівців, антропологів, судмедекспертів, правоохоронних органів, прокуратури та медіа, щоби не виникало питань щодо тих, хто саме похований у цих могилах. Є різні версії щодо цього питання, але тільки дослідження спростує або підтвердить цю інформацію", — зазначив директор комунального підприємства Львівської обласної ради "Меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета.

Загалом, на "Пагорбі Слави" є 226 одиничних поховань і чотири братські поховання часів Першої та Другої світових війн. Кладовище було закладено у 1915 році.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.