Чергова провокація з могилою українців на горі Монастир у Польщі
Що залишається польським правим, коли вони за 8 років нічого не змогли зробити, займаючись дрібними повокаціями та махінаціями у питанні складних питань спільної історії? Правильно - нові провокації, в сподіванні, що травмовані війною українці влаштують істерику та зупинять роботи в Пужниках і Углах.
Наприкінці 2019 року президенти Польщі та України домовились йти до порозуміння навколо складних сторінок минулого "малими кроками" - щоб потроху відновлювати довіру: Україна дозволяє дослідження та ексгумацію в одному місці поховань жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни, а Польща відновлює знищений польськими вандалами памʼятник над могилою українців вбитих НКВД на горі Монастир біля Верхрати.
Реалізацію цього плану мала б організувати Фундація "Свобода та демократія", яка близька до тодішнього шефа Канцелярії премʼєр-міністра Міхала Дворчика.
Україна виконала свої зобовʼязаня: дослідники знайшли місце поховання у місцевосці Пужники у Тернопільській області.
Натомість замість відновити погоджену багато років тому могильну плиту зі списком імен полеглих у бою із кремлівськими спецслужбами - Міхал Дворчик і його фундація сфальсифікували написи на могильній плиті.
"Ми їх ошукали!" - прокоментував потім цю ситуацію колишній міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович.
"У чому проблема, щоб на могильній плиті були написані імена людей, які лежать під нею?!" - так мені передавали реакцію президента Зеленського на цю абсурдну ситуацію.
Польська сторона протягом 8 років правління партії "Права і Справедливість" не змогла відповісти на це питання і нормалізувати стосунки в складних питаннях спільної історії.
Причому головний невдаха цієї історії - голова Інституту національної пам'яті Польщі Кароль Навроцький, який мав би опікуватися цим питанням, стає кандидатом у президенти Польщі за підтримки PiS.
Чому Навроцький є головним невдахою цієї історії? Це загалом довга історія. Але якщо коротко: Навроцький багато років заявляв, що багато разів звертався до України з клопатаннями щодо ексгумацій жертв "Волинської різанини". Але коли польські журналісти запитали про які місцевосці йшлося у клопатаннях, прес-служба Інституту національної памʼяті Польщі повідомила про те, що було аж… одне таке клопотання в січні 2024 року щодо Гути Пеняцької. А там встановлений меморіал - величезний гранітний хрест, який був раніше висаджений в повітря черговими польськими вандалами та відновлений українцями.
Тобто польські журналісти відкрили, що кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький не зробив так, якщо чесно, нічого для того, щоб сприяти гідному похованню жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни.
І тут PiS програє парламентські вибори, уряд формує опозиція на чолі з Дональдом Туском та партією "Громадянська платформа". І домовляються з Україною крок за кроком йти до порозуміння в цьому питанні.
Узгоджені дати продовження досліджень і ексгумацій у Пужниках та іще одній місцевосці - Угли.
І все це ще перед президентськими виборами в травні.
І що залишається польським правим, коли вони за 8 років нічого не змогли зробити, займаючись дрібними повокаціями та махінаціями у питанні складних питань спільної історії? Правильно - нові провокації, в сподіванні, що травмовані війною українці влаштують істерику та зупинять роботи в Пужниках і Углах.
Так, от це сталося.
Замість тієї фальсифікованої могильної плити, яку встановив Дворчик із своєю фундацією, зʼявилася нова - із новими написами (ще більш дивними, ніж на дворчиковій).
Але імен полеглих у бою з кремлівськими спецслужбами на могильному памʼятнику і далі нема.
Мені цікаво, чому польським правим так залежить, щоб не було згадок про те, що українці з УПА на території Польщі боролися із віськами НКВД?!
Дорогі польські праві, ви чимдалі більш дивно виглядаєте в цій історії.
Нагадаю, що в трійці найбільш імовірних кандидатів на посаду президента Польщі із лідером перегонів Рафалом Тшасковським змагаються правий Кароль Навроцький та ультраправий кандидат Славомір Менцен.
І останнього від Навроцького відділяє умовні півкроку. Загалом скандал, який веде до висвітлення організаційної неспроможності Навроцького, вигідний Менцену і виводить його в другий тур президентських виборів.
Дорогі поляки! Може досить робити політику на кістках українців?!
Огидно дивитися.
Більше про гору Монастир читайте у матеріалі Володимира Бірчака "Хто похований на горі Монастир?"
